Please use this identifier to cite or link to this item: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63811
Title: Міжнародні урядові організації в системі глобального управління охорони здоров’я: провідна роль Всесвітньої організації охорони здоров’я
Other Titles: International governmental organizations in the global health governance system: the leading role of the World Health Organization
Authors: Кібець-Пашутіна, Д. В.
Головатенко, М. Ю.
Keywords: глобальне управління охороною здоров’я, міжнародні урядові організації, епідемія, Всесвітня організація охорони здоров’я, global health management, international governmental organizations, epidemic, World Health Organization
Issue Date: 2023
Citation: Кібець-Пашутіна Д. В. Міжнародні урядові організації в системі глобального управління охорони здоров’я: провідна роль Всесвітньої організації охорони здоров’я/ Д. В. Кібець-Пашутіна, М. Ю. Головатенко//Аналітичне-порівняльне правознавство/ редкол.: Ю. М. Бисага (голов. ред.), В. В. Заборовський, Д. М. Бєлов, С. Б. Булеца та ін.; ДВНЗ «УжНУ» – Ужгород, 2023. – №4. – С. 545-550. – Бібліогр.: с. 549-550 (7 назв). URL http://journal-app.uzhnu.edu.ua/article/view/287354/281267
Abstract: Питання охорони здоров’я людини поступово інтегрувалися до порядку денного спеціалізованих установ ООН та інших міжнародних міжурядових організацій у контексті забезпечення досягнення цілей сталого розвитку, а також вироблення ефективних заходів стримування формування загроз безпеці людини та держави в галузі охорони здоров’я. З огляду на інституційні зміни в глобальному управлінні охороною здоров’я, які відбувалися за останні два десятиріччя і, відповідно, вплив мінливих умов і контексту міжнародних урядових організацій (МУО) на їх взаємодію з іншими суб’єктами та виконання ними змінених функцій у світі, що глобалізується, спостерігається збільшення ролі МУО в процесі політичної глобалізації через зростання актуальності політичних процесів на світовому рівні. Однак через негнучкість організаційних налаштувань багатьох МУО загалом і через відсутність лідерства більш впливових акторів та їх нерішучу реакцію на посилення епідемій/пандемії, зокрема в країнах, що розвиваються, існувала можливість для суб’єктів, які зазвичай не володіють багатьма повноваженнями, пов’язаними з прийняттям рішень і правом, для визначення порядку денного та впливу на глобальну політику в цій сфері. Організації громадянського суспільства (ОГС) працювали в дискурсивному полі гло-бального управління охороною здоров’я, а також на відповідних інтерфейсах і зміцнювали свою дискурсивну владу за допомогою можливостей доступу до ліків. Ця конкретна сфера глобального управління певною мірою вже була «зайнята» за-звичай слабкими учасниками глобальної структури влади, коли в цю галузь знову увійшли більш потужні гравці – МУО. У цій статті зосереджено увагу на Всесвітній організації охорони здоров’я (ВООЗ), Світовому банку та Об’єднаній програмі ООН з ВІЛ/СНІДу (ЮНЕЙДС) у глобальному управлінні охороною здоров’я, зокрема у боротьбі з ВІЛ/СНІДом, і ана-лізується взаємодія та взаємозв’язок між ними, а також з іншими відповідними глобальними учас-никами охорони здоров’я.
Issues of human health protection have gradually been integrated into the agenda of specialized UN agencies and other international intergovernmental organizations in the context of ensuring the achievement of sustainable development goals, as well as the development of effective measures to curb the formation of threats to human and state security in the field of health care.Given the institutional changes in global health governance that have taken place over the past two decades and, accordingly, the impact of the changing conditions and context of international governmental organizations (IGOs) on their interaction with other actors and their performance of changed functions in the world, that is globalizing, there is an increase in the role of IGOs in the process of political globalization due to the growing relevance of political processes at the world level. However, due to the inflexibility of the organizational settings of many IMUs in general and the lack of leadership of more influential actors and their hesitant response to increasing epidemics, particularly in developing countries, there was an opportunity for actors who do not usually have much decision-making authority. and law, to set the agenda and influence global policy in this area. Civil society organizations (CSOs) operated in the discursive field of global health governance, as well as at relevant interfaces, and strengthened their discursive power through opportunities for access to medicines. This particular area of global governance was to some extent already «occupied» by the usually weak participants in the global power structure, when more powerful players – IGOs – re-entered this field.This article focuses on the World Health Organization (WHO), the World Bank and the Joint United Nations Program on HIV/AIDS (UNAIDS) in global health governance, particularly in the fight against HIV/AIDS, and analyzes the interaction and the relationship between them, as well as with other relevant global health actors.
Type: Text
Publication type: Стаття
URI: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63811
ISSN: 2788-6018
Appears in Collections:Аналітично-порівняльне правознавство. Вип. 4 2023

Files in This Item:
File Description SizeFormat 
287354-Текст статті-663253-1-10-20230911.pdf296.79 kBAdobe PDFView/Open


Items in DSpace are protected by copyright, with all rights reserved, unless otherwise indicated.