Фраземіка в українському політичному дискурсі: структура, семантика, прагматика

Abstract

Стаття присвячена аналізу особливостей функціонування фразеологічних одиниць у політичних текстах, представлених на українських інтернет-сайтах. Актуальність цього дослідження зумовлена зростанням «питомої ваги» фразеологічних одиниць у політичних текстах, а також необхідністю побудови нової парадигми студіювання політичної мови, базових концептів політики, типових контекстуальних моделей, фразеосемантики та синтактики політичних текстів. Тому метою цієї статті є аналіз особливостей функціонування фразеологічних одиниць у політичних текстах, зафіксованих в українських медійних текстах. У статті політичний дискурс трактується як багатовимірний складний дискурс у соціокультурному та історичному просторі, що відображає суспільну й ідеологічну свідомість мовної спільноти. Для аналізу відібрано фразеологічні одиниці з українських інтернет-джерел за 2021–2023 рр. Використання дискурс-аналізу сприяло розкриттю специфіки фразеосемантики політичного медіатексту та виявленню характеристик використання політичних фразеологізмів в українській мові. Під час аналізу українських фразеологічних одиниць встановлено, що їхня головна функція полягає в експресивізації політичної мови, актуалізації основного смислу тексту, розширенні структурно-семантичних меж політичної фразеології. Авторами статті доведено, що фразеологізми постають не лише як маркери національної та культурної специфіки народу, а й потужним засобом впливу на реципієнта, на що головним чином і націлений політичний дискурс. З’ясовано, що політична мова характеризується використанням двох типів фразеологічних одиниць: «власне політичних» і тих, що належать до інших сфер суспільного життя. Встановлено, що фразеологічні одиниці в політичному дискурсі характеризуються інформаційною насиченістю, емоційною забарвленістю, образністю, порушенням принципу непроникності та високим ступенем варіативності, що призводить до появи неофразеологізмів. У цьому контексті автори статті наголошують на необхідності розширення поняття фразеологізму, щоб урахувати розмаїття політичної фразеології, оскільки аналіз політичних текстів засвідчує застосування значної кількості «неполітичних» фразеологічних одиниць.

The article analyzes the peculiarities of the functioning of phraseological units in political texts presented on Ukrainian websites. The relevance of this study is due to the growing "share" of phraseological units in political texts, as well as the need to build a new paradigm for studying political language, basic concepts of politics, typical contextual models, phrase semantics and syntax of political texts. Therefore, the purpose of this article is to analyze the peculiarities of the functioning of phraseological units in political texts recorded in Ukrainian media texts. The article interprets political discourse as a multidimensional complex discourse in the socio-cultural and historical space that reflects the social and ideological consciousness of the linguistic community. For the analysis, we selected phraseological units from Ukrainian Internet sources for 2021–2023. The use of discourse analysis helped to reveal the specifics of the phrase semantics of political media text and identify the characteristics of the use of political phraseology in the Ukrainian language. In the course of the analysis of Ukrainian phraseological units, it was found that their main function is to express political language, actualize the main meaning of the text, and expand the structural and semantic boundaries of political phraseology. The authors of the article prove that phraseological units appear not only as markers of national and cultural specificity of a people, but also as a powerful means of influencing the recipient, which is mainly aimed at political discourse. It is found that political language is characterized by the use of two types of phraseological units: "political" and those belonging to other spheres of public life. It is established that phraseological units in political discourse are characterized by information saturation, emotional coloring, imagery, violation of the principle of impenetrability and a high degree of variability. In this context, the authors of the article emphasize the need to expand the concept of phraseology to take into account the diversity of political phraseology, since the analysis of political texts shows the use of a significant number of "nonpolitical" phraseological units.