Юридичний механізм звільнення та припинення повноважень судді: проблемні аспекти

Abstract

У статті визначено проблеми юридичного механізму звільнення та припинення повноважень судді, сформулювано напрямки вдосконалення законодавства України, яке регулює звільнення судді з посади та припинення його службових повноважень. Визначені наступні проблеми юридичного механізму звільнення та припинення повноважень судді: 1) постійні зміни в законодавстві зумовлюють наявність низки перехідних положень, диференціацію підстав та механізму припинення правового статусу судді; 2) неоднаковий обсяг прав та можливостей судді при реалізації такої юридичної гарантії при звільненні як довічне грошове забезпечення судді у відставці в залежності від фактів проходження кваліфікаційного оцінювання, призначення на посаду після 30 вересня 2016 року та стажу суддівської роботи після цієї дати не менше трьох років, а також від правил підрахунку суддівського стажу в залежно-сті від дати обрання на посаду; 3) встановлення невідповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання є додатковою підставою звільнення судді з посади, не передбаченою Конституцією України; 4) недосконалість законодавчих змін переліку підстав припинення правового статусу судді, зокрема в частині неврахування факту закінчення п’ятирічного строку призначення великої кількості суддів та неможливості припинити правовий статус судді на цій підставі, створили не визначеності у статусі працівників; 5) оціночний характер категорій істотності, грубості, упередженості, умислу в діях судді зумовлює різне сприйняття наявності чи відсутності підстав для звільнення як дисциплінарного стягнення; 6) диференціація давності притягнення до дисциплінарної відповідальності в залежності від часу здійснення протиправних дій; 7) відсутність серед конституційних підстав припинення правового статусу судді такої підстави як поновлення на роботі працівника, який раніше виконував цю роботу, що зумовлює складнощі виконання рішень суду про поновлення судді на посаді; 8) альтернативність норми про можливість зупинення розгляду заяви про звільнення за власним бажанням чи у відставку на час розгляду скарги чи заяви в рамках дисциплінарного провадження; 9) фактичне виведення з кола осіб, що можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності за ст. 172-6 КУпАП, суддів, щодо яких прийнято рішення про звільнення їх з посади через недоліки законодавчої техніки правого регулювання механізму звільнення судді з посади; 10) відображення поширених у суспільстві явищ правового нігілізму, низького рівня правової культури і на членів Вищої ради правосуддя як дисциплінарного органу в судовій сфері; 11) спроби влади використовувати механізм звільнення суддів у політичних.

The article identifies the problems of the legal mechanism for the dismissal and termination of a judge’s powers, formulates directions for improving the legislation of Ukraine, which regulates the dismissal of a judge from office and the termination of his official powers. The following problems of the legal mechanism for the dismissal and termination of a judge’s powers have been identified: 1) constant changes in the legislation lead to the presence of a number of transitional provisions, differentiation of the grounds and mechanism for the termination of a judge’s legal status; 2) the unequal scope of rights and opportunities of a judge when implementing such a legal guarantee upon dismissal as a lifetime financial support for a retired judge, depending on the facts of passing a qualification assessment, being appointed to a position after September 30, 2016, and having worked as a judge for at least three years after that date, as well as the rules for calculating judicial seniority depending on the date of election to the position; 3) establishment of a judge’s non-compliance with the qualification evaluation criteria is an additional ground for the judge’s dismissal from office, which is not provided for by the Constitution of Ukraine; 4) the imperfection of the legislative changes to the list of grounds for terminating the legal status of a judge, in particular in the part of not taking into account the fact of the expiration of the five-year term of appointment of a large number of judges and the impossibility of terminating the legal status of a judge on this basis, created uncertainty in the status of employees; 5) the evaluative nature of the categories of materiality, rudeness, bias, intent in the judge’s actions leads to different perceptions of the presence or absence of grounds for dismissal as a disciplinary sanction; 6) differentiation of the statute of limitations for bringing to disciplinary responsibility depending on the time of illegal actions; 7) the absence of such grounds as the reinstatement of an employee who previously performed this work among the constitutional grounds for terminating the legal status of a judge, which makes it difficult to implement court decisions on the reinstatement of a judge; 8) the alternative of the norm on the possibility of stopping the consideration of an application for voluntary dismissal or resignation during the consideration of a complaint or application within the framework of disciplinary proceedings; 9) actual removal from the circle of persons who may be held administratively liable under Art. 172-6 of the Code of Administrative Offenses, judges, in respect of whom a decision was made to dismiss them from office due to deficiencies in the legislative technique of legal regulation of the mechanism for dismissing a judge from office; 10) reflection of the widespread in society phenomena of legal nihilism, low level of legal culture and on the members of the Supreme Council of Justice as a disciplinary body in the judicial sphere; 11) attempts by the authorities to use the mechanism of dismissal of judges from political ones.