Дослідження фоносемантизму публіцистичних текстів німецької мови

Abstract

Статтю присвячено дослідженню фоносемантизму публіцистичних текстів німецької мови, зв’язку між звучанням і значенням початкових фонемних сполучень (фонестем) в німецькій мові. Свідомість мовців відображає об'єктивно існуючі закономірності в звуковій системі мови. Практика наукового пошуку свідчить, що фонестеми здатні бути тим компонентом лексичної одиниці, який, володіючи певним експресивним зарядом, формує відповідну стилістичну маркованість тексту. Нагромадження у тексті лексики з мажорною (позитивною) або мінорною (негативною) фонестемною лексикою сприяє продукуванню у слухача певної світоглядної ідеї. Матеріалом для дослідження обрано промови політиків Німеччини (Ангели Меркель і Йоахіма Ґаука) та Австрії (Александра ван дер Беллена і Гайнца Фішера). Для дослідження здійснено вибірку промов політичних діячів на різноманітну тематику з таких основних тем: «війна», «економіка», «культура», «політика». Також було висунуто припущення, що вживання фонестемної лексики у політичних промовах буде відрізнятись від вживання фонестемної лексики у текстах на нейтральну тематику. Для того, щоб змогти порівняти промови німецькомовних політиків та статті на нейтральну тематику, було опрацьовано 50 статей із журналів та газет, таких як «Spiegel», «Die Zeit», «der Freitag» та інших. Усі статті стосуються нейтральних тем, наприклад «література», «кіно», «театр», «спорт», та «біографії людей». Для кожної тематичної групи було підраховано загальну кількість слововжитку та визначено фонестемну лексику. Виявлена фонестемна лексика спочатку оброблялася для кожної промови окремо, а потім відповідно до теми, до якої належить промова. Під час дослідження виявлено асоціативно-символічні значення досліджуваних фонестем, встановлено, використання яких фонестем характерне для промов певної тематичної групи німецькомовних політиків.

The article is devoted to the study of phonosemanticism of publicistic texts of the German language, the connection between the sound and the meaning of the initial phonemic combinations (phonesthemes) in the German language. The consciousness of the speakers reflects the objectively existing regularities in the sound system of the language. The practice of scientific research shows that phonesthemes are able to be that component of a lexical unit that, possessing a certain expressive charge, forms the appropriate stylistic marking of the text. Accumulation of vocabulary with major (positive) or minor (negative) phonesthemic vocabulary in the text contributes to the formation of a certain worldview in the listener. The material of the research is speeches of German politicians (Angela Merkel and Joachim Gauck) and Austrian politicians (Alexander Van der Bellen and Heinz Fischer). For the research, a sample of 30 speeches of each politician, which embraced different topics, was conducted. The speeches bring up such subjects, which make an average citizen anxious, as “war”, “economics”, “culture” and “politics”. It was also hypothesized that the use of phonesthemic vocabulary in political speeches will differ from the use of phonesthemic vocabulary in texts on neutral subjects. In order to be able to compare the speeches of German-speaking politicians and articles on neutral topics, we processed 50 articles from magazines and newspapers such as "Spiegel", "Die Zeit", "der Freitag" and others. All articles are about neutral topics, such as "literature", "cinema", "theatre", "sports", and "biographies of people". For each thematic group, the total amount of vocabulary was counted and the phonesthemic vocabulary was determined. The detected phonesthemic vocabulary was first processed for each speech separately, and then according to the topic to which the speech belongs. During the research, the associative and symbolic meanings of the studied phonesthemes were revealed, and it was determined which phonesthemes are used in the speeches of a certain thematic group of German-speaking politicians.