Як співвідносяться між собою літературна мова і мова масової культури?

Abstract

У статті на матеріалі української та японської мови різних жанрів сучасної масової культури доведено відмінність мови масової культури від літературної мови на фонетичному, лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях. На фонетичному рівні японській мові масової культури притаманна редукція, асиміляція та емфатична артикуляція, що характерні для просторіччя; а українській – спотворена вимова слів за зразком російської мови, зокрема, ненормативне наголошування і редукція. На лексичному рівні в обох мовах у жанрах масової культури наявна велика кількість іншомовних слів, що мають повноцінні відповідники серед питомої лексики, а тому являють собою невмотивовані запозичення. В українському масово-культурному мовному матеріалі це росіянізми, у японському – англіцизми. На морфологічному рівні констатовано наявність явища морфологічної гібридизації, за якої слова творяться неприродним для мови чином із питомих та іншомовних морфем. В українському масово-культурному матеріалі морфологічна гібридизація здебільшого є ознакою суржику, оскільки іншомовні морфеми є російськими; в японськомовному матеріалі гібриди утворені з залученням англійськомовного елементу. У царині синтаксису масово-культурні мовні зразки також мають відхилення від літературної мови, які знаходять свій вияв у засиллі неповних та окличних речень. Неповні речення особливо нехарактерні для японської мови з жорсткою синтаксичною будовою і не відповідають її літературній нормі. Наведені відхилення від літературної норми на різних мовних рівнях подеколи наближають мову масової культури до просторіччя, яке не належить до літературної мови. Якщо взяти за основу філософську концепцію опозиції високої та масової культури, то можна провести паралель і у філологічній площині, протиставивши літературну мову як «високу» і мову масової культури як «низьку».

In the paper, the difference between the language of mass culture and the literary language at the phonetic, lexical, morphological and syntactic levels is proven based on the material of various genres of contemporary mass culture in Ukrainian and Japanese. At the phonetic level, the Japanese language of mass culture is characterized by reduction, assimilation, and emphatic articulation, which are typical for colloquial speech; and Ukrainian one is characterized by a non-normative accentuation and reduction, as well as the other kinds of contaminated pronunciation of words based on the model of the Russian language. At the lexical level both languages in the genres of mass culture a characterized by a large number of foreign words that have full equivalents in the native vocabulary, and therefore belong to unmotivated loanwords. In the Ukrainian mass culture language material, these are Russian loanwords, whereas in Japanese these are represented by English borrowings. At the morphological level, the phenomenon of morphological hybridization, in which words are created unnaturally for the language from both native and foreign morphemes, is observed. In Ukrainian mass culture material, morphological hybridization is mostly a sign of surzhyk, since foreign morphemes are Russian; in the Japanese-language material, hybrids are formed with the involvement of an English-language element. In the field of syntax, mass culture language patterns are also characterized by deviations from literary language that are manifested in the use of incomplete and exclamatory sentences. Incomplete sentences are particularly not typical for the Japanese language with a stable syntactic structure and do not correspond to its literary norm. The observed deviations from the literary norm at different language levels sometimes bring the language of mass culture closer to colloquial speech, which is not a part of the literary language. If we consider the philosophical concept of the opposition of high and mass culture as a base, then it is possible to draw a parallel in philology, seeing an opposition of the literary language as the “high” one and the language of mass culture as the “low” one.