Дендросимволіка і її реалізація в польській і українській фразеосистемах

Abstract

У статті розглядається символіка «дерева» взагалі та окремих дендронімів зокрема, яка займає першу позицію в номінативній різноманітності рослинних формацій і є мотивувальною і дериваційною базою чисельних фразеологізмів в польській та українській мовах. Передусім у нашому дослідженні ми робимо акцент на механізмі формування онімів, звертаючи увагу на тип мотивувальних ознак у плані їх змісту, який виділяється в тематичній групі мовних одиниць й характеризує окремі сторони того, що виражається цією групою класу предметів, спосіб номінації й принцип номінації. Оскільки питання символу і символічного значення на лексичному і фразеологічному рівнях, способів і причин його формування, функціонування і реалізації в певному контексті становило і становить значний науковий інтерес у дослідженні мовної картини світу, одним і завдань пропонованої наукової розвідки була спроба прослідкувати на підставі окремих текстів динаміку формування і нарощення символічного значення дерева, з метою виявлення авторських оказіональних символічних значень, що мають перманентний характер і загальних проявів символізму та його взаємопроникнення у різних етнічних спільнотах. Тими останніми є символи, що ґрунтуються на біблійних текстах і міфології. Збіги фразеологічних образів-символів зумовлені ізоморфізмом відображувального апарату мовців в польській та українській, що має коріння у слов’янській пракультурі. Натомість у деяких випадках фіксується розбіжності у виборі лексичної реалізації символічного значення і вибору дендросимволів, передусім у перекладних текстах світової літератури та у створенні додаткового значення певних фразеологічних одиниць в польській і українській фразеосистемах, що здебільшого зумовлюється національною специфікою і ментальною особливістю носіїв мови та національно-мовною картиною світу окремого соціуму.

The article deals with the symbolism of "tree" in general and individual dendronyms in particular, which occupies the first position in the nominal diversity of plant formations and is the motivational and derivational basis of numerous phraseological units in Polish and Ukrainian. First of all, in our study we focus on the mechanism of formation of onyms, paying attention to the type of motivational features in terms of their content, which is distinguished in the thematic group of linguistic units and characterizes certain aspects of the class of objects expressed by this group, the method of nomination and the principle of nomination. Since the issue of the symbol and symbolic meaning at the lexical and phraseological levels, the ways and reasons of its formation, functioning and realization in a certain context was and continues to be of considerable scientific interest in the study of the linguistic picture of the world, one of the tasks of the proposed scientific research is an attempt to trace the dynamics of formation and accumulation of the symbolic meaning of "tree" on the basis of individual texts, in order to identify the author's occasional symbolic meanings that are permanent and general manifestations of symbolism and its interpenetration in different ethnic communities. The latter are symbols based on biblical texts and mythology. The coincidences of phraseological images-symbols are caused by the isomorphism of the reflective apparatus of speakers in Polish and Ukrainian, which has its roots in the Slavic pre-culture. In some cases, however, there are differences in the choice of lexical realization of the symbolic meaning and the preference for dendro-symbols, especially in translated texts of world literature and in the creation of additional meanings of certain phraseological units in the Polish and Ukrainian phraseology systems, which is mainly due to the national specificity and mental peculiarity of native speakers and the national and linguistic picture of the world of a particular society.