Семантична наповненість лексеми «зухвалість» в українській мові у психолінгвістичному аспекті (асоціативний експеримент)

Abstract

У пропонованій розвідці представлено дослідження психологічно-семантичних складових вельми неодностайної за конотативним наповненням лексеми «зухвалість» у студентів-перекладачів різних вікових категорій та гендеру. Мета статті полягає у аналізі семантичних складових вищеозначеної лексеми через асоціативний психолінгвістичний експеримент. Конотація у цілому відіграє значну роль у формуванні аксіологічної мовної функції та допомагає виявити глибинні психолого-культурні шари значення, що надзвичайно важливо для майбутніх перекладачів при передачі значення з рідної мова на мову-реципієнт та навпаки. За результатами експерименту виявлено наступне: емотивно неоднозначну лексему «зухвалість» реципієнти оцінили за градацією «позитивні емоції», «негативні емоції», «змішані емоції». В цілому, представниці жіночої статі оцінили лексему переважно негативно (хамство, нахабність, різкість, агресія, зарозумілість. грубість, неприязнь, неприємні (люди)). Серед позитивних складових зухвалості студентки виділили небагато асоціацій: силу волі, наполегливість, підвищену самооцінку. Водночас хлопці-перекладачі сприйняли лексему позитивно: (зухвалість – сміливість та успішність). Також серед студентів-чоловіків зафіксовано асоціації: (Я-нахаба як самоідентифікація), егоїзм, дурість. Серед позитивних рис зухвалості виділено самовпевненість, де присутня схвальна конотація. Студенти-заочники вікової категорії 25+ визначили зухвалість суто негативно: зухвалий погляд; зухвала відповідь; безцеремонна поведінка; безпардонність; зарозумілість, нахабство. З віком зухвалість сприймається все менш толерантно та асоціюється виключно з нахабством, невихованістю та поганими манерами. На нашу думку, представлене дослідження має бути розширене та поглиблене, що дає підґрунтя для подальших розвідок у цій царині.

The given article is devoted to the analysis of psychological and semantic components of the controversial lexeme “insolence” in the worldview of students-interpreters of different gender and age categories. The aim of this scientific investigation is lexeme “insolence” analysis via association linguistic experiment. Generally, connotation plays an important role in the forming of the axiological linguistic function and helps to reveal the inner psychological and cultural meaning layers. This is the question of the paramount importance for the future translators and interpreters because in their professional activities they are to convey the meaning of the lexeme from mother tongue to the language-recipient and vice versa. Results of the psychological linguistic experiment have shown the following: emotionally controversial lexeme “insolence” contains three categories “positive connotation”, “negative connotation”, “mixed connotation”. In general, the female representatives estimated “insolence” mainly in the negative way (rudeness, imprudence, sharpness, aggression, dislike, unpleasant (people)). Among positive connotations of the analysed lexeme female students have shown only few: strong will, determination, high self-esteem. At the same time, male students-interpreters evaluated insolence in much more positive way (bravery, success, courage). Also negative connotations were revealed (selfishness, stupidity). Among positive connotations of the lexeme “insolence” only self-determination was fixed. The students-interpreters of correspondence form (25+ age category) have estimated “insolence” only in a negative way (daring look; rude reply; imprudent behavior; rudeness). This can be the result of growing and getting more maturity. With getting older people of both genders evaluate lexeme “insolence” with less tolerance towards people who possess this quality and mainly associate it with bad manners, rude behavior and imprudence. This analysis of the connotation in terms of psychological and linguistic approach can be detailed and more profound and definitely requires further investigation in future scientific papers.