Стратегії відтворення концепту «ДІМ» у перекладі роману Ренсома Ріґґза «Дім дивних дітей»

Abstract

У запропонованому дослідженні чільне місце належить вирішенню лінгвоконцептологічних проблем, а саме вивченню концепту ДІМ, його структури, номінативного поля та відображення цього концепту у перекладі. Дослідження концепту ДІМ як реалії дійсності, культури важливо для виявлення специфіки світогляду окремої особистості і соціуму загалом. ДІМ є моделлю сприйняття світу і, певною мірою, проекцією самої людини. Концепт ДІМ в аналізованому романі реалізується в таких моделях, як: опис будинку, предметів побуту, тварин, рослин, дітей. Автори розглядали концепт ДІМ у значенні 1) будинок, житло; 2) дім, родина, діти; 3) Батьківщина та запропонували стратегії і способи їх передачі засобами української мови з метою збереження їх образності та лексичного наповнення. Слід зазначити те, що в англійській мові, на відміну від української, існує два слова на позначення концепту ДІМ, а саме: HOME/HOUSE. Лексема HOME має більш духовний характер, відображає житло людини, те місце, яке людина вважає домом. А HOUSE – більш загальне слово, позначає приміщення, установу. HOUSE – це місце збору людей, об’єднаних спільною роботою, метою, справою. Проте зазначимо, що значення «Батьківщина» належить до лексеми HOME. В українській мові ці значення відображає одна і та ж лексема. У роботі також виявлено труднощі, з якими стикнувся перекладач під час здійснення перекладу та описано стратегії, які допомагають адекватно передати значення компонентів концепту. Доходимо висновку, що перекладач все-таки намагався максимально наблизити твір до україномовного читача, адаптуючи його до української картини світу. Часто зустрічались випадки, коли англійські лексичні одиниці було замінено українськими, коли порівняння, нехарактерні для цільової аудиторії, було змінено на звичні для нашого сприйняття. Результати дослідження можуть бути використані у майбутніх розвідках, що присвячені розкриттю художнього та естетичного потенціалу концептів, у їх мінливій динаміці, а також відтворенню концептів у художньому перекладі.

The present research offers a solution of linguistic conceptual problems, namely, the study of the concept of HOME/ HOUSE, its structure, nominative field and the ways of rendering this concept in translation. The study of the concept of HOME/HOUSE as a gender-specific notion, culture is important for revealing the specifics of the worldview of an individual and society in general. HOME/HOUSE is a model of the world perception and, to some extent, a projection of the person themselves. The concept of HOME/HOUSE in the analyzed novel is realized in such models as: description of the house, household items, animals, plants, children. The authors considered the concept of HOME/HOUSE in the meaning of 1) house, dwelling; 2) home, family, children; 3) Motherland and proposed strategies and methods of their rendering employing means of the Ukrainian language in order to preserve their imagery and lexical content. It should be noted that in English, in contrast to Ukrainian, there are two words to denote this concept, namely: HOME/ HOUSE. The lexeme HOME has a more spiritual character, reflects a person’s dwelling, the place that a person considers home. At the same time HOUSE is a more general word, meaning a room, an institution. HOUSE is a place of gathering of people united by common work, purpose, cause. The corpus of examples made it possible to conclude, that the meaning “Motherland” belongs to the lexeme HOME. In the Ukrainian language, these meanings are rendered by the same lexeme. The present research also revealed the difficulties faced by the translator during translation and described strategies that help to adequately convey the meaning of the components of the concept. The paper findings can be used in further research devoted to revealing the energetic potential of concepts, including artistic and aesthetic ones, in their changing dynamics and ways of preserving them in translation.