Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63893
Название: Поетика повісті Роальда Дала «ВДВ» у контексті нонсенс-поезії
Другие названия: Poetics Roald Dahl’s “BFG” in the context of nonsense poetry
Авторы: Москаленко, Н. О.
Висоцька, Т. М.
Бердник, Л. В.
Ключевые слова: наратив, метасюжет, когнітивний простір, мовленнєва гра, словотворчість, narrative, metaplot, cognitive space, speech game, word creation
Дата публикации: 2023
Издательство: Видавничий дім "Гельветика"
Библиографическое описание: Москаленко, Н. О. Поетика повісті Роальда Дала «ВДВ» у контексті нонсенс-поезії / Н. О. Москаленко, Т. М. Висоцька, Л. В. Бердник // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2023. – Т. 2, вип. 29. – С. 285–289. – Бібліогр.: с. 289 (10 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/29/part_2/53.pdf
Серия/номер: Закарпатські філологічні студії;
Краткий осмотр (реферат): Стаття присвячена дослідженню поетики повісті Роалда Дала «Великий дружній велетень» в аспекті способу створення впливового художнього мовлення як своєрідного метасюжету. Як представник постмодерніської епохи Р.Дал реалізує складний хронотоп повісті, де зустрічаються елементи фольклору та «Нісенітниць» Едварда Ліра. Інтертектстуальні зв'язки спостерігаються не тільки на рівні образів, але йна більш прихованому. Імліцитно Р.Дал втілює принцип наративу, коли актуалізує увагу на функціонуванні слова за межами його концептуального значення, за межами логоцентричної парадигми сприйняття. Значущим є втілення принципів наративу нонсенс-поезії, коли мовлення героїв набуває такої виразності, що читач відволікається від жахливих сюжетних подій. Словотворчість письменника функціонує як окремий сюжетний елемент, якому притаманні характеристики гри. Саме принцип мовленнєвої гри перетворює сприйняття «лякаючих» дитину слів (людожери, смерть, знищення і т.ін.), їхня семантика виходить за межі логоцентричного погляду. Такий парадокс обґрунтовується, по-перше, очевидним домінуванням форми над значенням, по-друге, очевидним втіленням гри у слові, коли слово виникає в результаті ігрової діяльності, по-третє, здивуванням перед можливістю нового слова поза концептуальним простором. Повна десемантизація не відбувається, тому здивування, активна когнітивна реакція на подібні слова підсилюється саме жахливою семантикою конкретизації імен. Рецепція обумовлена саме балансуванням між жахливим, нечуваним, когнітивно неосяжним та захоплюючою грою словоскладання, що породжує нове слово, дивне як будь-яке творіння.Письменник втілює принципи гри, створюючи ефект когнітивного дисонансу у сприйнятті мовлення головного персонажу, коли читачеві потрібно шукати «когнитивні опори» щодо складання цілісної картини художнього простору повісті «Великий дружній велетень». І цей процес пошуку є одним із вагомих механізмів впливовості тексту.
The article is devoted to the study of the poetics of Roald Dahl's story "The Big Friendly Giant" in terms of the way of creating an influential artistic speech as a kind of metaplot. As a representative of the postmodern era, R. Dahl implements a complex chronotope of the story, where elements of folklore and "Nonsense" by Edward Lear meet. Intertextual connections are observed not only at the level of images, but also at a more hidden level. Implicitly, R. Dahl embodies the principle of narrative when he actualizes attention to the functioning of the word beyond its conceptual meaning, beyond the logocentric paradigm of perception. The embodiment of the principles of the narrative of nonsense poetry is significant, when the speech of the characters acquires such expressiveness that the reader is distracted from the terrible plot events. The writer's word-making functions as a separate plot element, which has the characteristics of the game. It is the principle of the speech game that transforms the perception of "scary" words for children (cannibals, death, destruction, etc.), their semantics go beyond the logocentric view. Such a paradox is justified, firstly, by the obvious dominance of form over meaning, secondly, by the obvious embodiment of play in the word, when the word arises as a result of game activity, and thirdly, by surprise at the possibility of a new word outside the conceptual space. Complete desemantization does not occur, therefore surprise, an active cognitive reaction to such words is enhanced precisely by the terrible semantics of specifying names. The reception is due to the balancing act between the terrible, the unheard of, the cognitively unfathomable and the fascinating game of word formation, which gives rise to a new word, as strange as any creation. The writer embodies the principles of the game, creating the effect of cognitive dissonance in the perception of the main character's speech, when the reader needs to look for "cognitive supports " regarding the compilation of a complete picture of the artistic space of the story "The Great Friendly Giant". And this search process is one of the powerful mechanisms of text influence.
Тип: Text
Тип публикации: Стаття
URI (Унифицированный идентификатор ресурса): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/63893
ISSN: 2663-4899
Располагается в коллекциях:Закарпатські філологічні студії Випуск 29 Том 2 2023

Файлы этого ресурса:
Файл Описание РазмерФормат 
ПОЕТИКА ПОВІСТІ РОАЛЬДА ДАЛА «ВДВ».pdf362.82 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть


Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.