Речові права на чуже майно в контексті оновлення цивільного законодавства України

Abstract

Україна конституційно закріпила свої євроінтеграційні прагнення, а тому забезпечення ефективного та належного правового регулювання речових прав на чуже майно в контексті оновлення цивільного законодавства України є важливими питаннями. Проведення реформ у контексті євроінтеграційних процесів покликане змінити та удосконалити підходи як до підстав набуття, так і припинення речових прав на майно. Тому, доцільним є виявлення тенденцій їхнього розвитку з урахуванням пропозицій щодо їх реформування, оскільки будь-яка суттєва зміна в цій сфері неминуче спричинить нову якість правового регулювання досліджуваних відносин. Регулювання речових прав на чуже майно повинно здійснюватися з урахуванням впливу на цю сферу правовідносин «нормативного вмісту» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони. У статті висловлено позицію щодо окремих аспектів правового регулювання набуття права власності за набувальною давністю, сервітуту, емфітевзису, суперфіцію, набуття або збереження майна без достатніх правових підстав. Особливої актуальності у сучасних умовах набувають питання належного правового регулювання примусового припинення речових прав на майно. Відтак, окрему увагу приділено реквізиції як підставі припинення речових прав на майно. Автором зроблено висновок, що відхід від концепції абсолютності права власності диктували зміну та розширення переліку речових прав, який в сучасний період не може вважатися закритим. У Цивільному кодексі України підкреслюється, що законом можуть встановлюватися інші речові права на чуже майно. Трактуючи це положення можна дійти до висновку, що перелік речових прав, визначений в ст. 395 Цивільного кодексу України встановлюється законом, а не домовленістю учасників речових відносин.

Ukraine has constitutionally established its European integration aspirations, and therefore ensuring effective and proper legal regulation of property rights to other people’s property in the context of updating the civil legislation of Ukraine are important issues. Carrying out reforms in the context of European integration processes is intended to change and improve approaches to both the grounds for acquisition and termination of real property rights. Therefore, it is appropriate to identify trends in their development, taking into account proposals for their reform, since any significant change in this area will inevitably lead to a new quality of legal regulation of the studied relations. Regulation of property rights to other people’s property should be carried out taking into account the impact on this sphere of legal relations of the “normative content” of the Association Agreement between Ukraine, on the one hand, and the European Union, the European Atomic Energy Community and their member states, on the other hand. It has been expressed in the article a position on certain aspects of the legal regulation of the acquisition of ownership by acquisitive prescription, servitude, emphyteussis, superficies, acquisition or preservation of property without sufficient legal grounds. The issue of proper legal regulation of forced termination of rem rights to property has become especially relevant in modern conditions. Therefore, special attention has been paid to requisition as a basis for terminating real property rights.The author concluded that the departure from the concept of the absoluteness of property rights was dictated by the change and expansion of the list of property rights, which in the modern period cannot be considered closed. The Civil Code of Ukraine emphasizes that other property rights to other people’s property may be established by law. Interpreting this provision, one can come to the conclusion that the list of property rights defined in Art. 395 of the Civil Code of Ukraine is established by law, and not by agreement of the participants in property relations.