The syntactic level of the language in categorical dimensions

Abstract

The aim of the article is to show that the specificity of language is determined by its fundamental syntactic categories, at the level of which three basic concepts are derived: a syntactic unit, a syntactic connection and a syntactic model as the most important constructs of the level of language. The main research methods are descriptive, observation, analysis, synthesis, comparison, generalization, modeling, analysis of definitions of vocabulary, transformation and contextual interpretation. The fundamental categories of the Ukrainian syntax at the level of linguistic universals are the syntactic unit, the syntactic connection and the syntactic model, the relationship of which determines the specificity of this level of language. The components of this triad can be stratified as follows: the syntactic units as functionally marked and freely reproducible chains of speech or their fragments include four classes: fundamental, basic, derivative and peripheral (analytic, analytical and searching); the syntactic connections as the semantic and grammatical relations among the components of verbal chain are systemic and non-systemic (non-standard); the syntactic models as the structural or functional analogues of real constructions of language and speech in their symbolic representation are focused on word form, word combination, phrase, sentence, supra-phrase unity and text. The fundamental categories of syntax of the Ukrainian language, which include the syntactic unit, the syntactic connection, the syntactic model and reflect the specificity of this level of language, represent a systemic formation based on the unity, the interconditionality and the interdependence of the three main components.

У статті поставлено за мету показати, що фундаментальні синтаксичні категорії, на рівень яких виведено три основні поняття: синтаксична одиниця, синтаксичний зв’язок та синтаксична модель як найбільш значущі конструкти цього рівня мови, – і визначають його специфіку. Основними методами дослідження є описовий, спостереження, аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, моделювання, аналіз словникових дефініцій, трансформація та контекстуальна інтерпретація. Фундаментальними категоріями українського синтаксису на рівні лінгвістичних універсалій є синтаксична одиниця, синтаксичний зв’язок та синтаксична модель, взаємозв’язок яких і визначає специфіку цього рівня мови. Стратифікувати компоненти зазначеної тріади можна так: синтаксичні одиниці як функційно марковані й вільно відтворювані мовленнєві ланцюги або їхні фрагменти охоплюють чотири класи: базові, основні, похідні та периферійні (аналітичні й аналітико-пошукові); синтаксичні зв’язки як семантико-граматичні відношення між компонентами мовленнєвого ланцюга є системними та позасистемними (нестандартними); синтаксичні моделі як структурні чи функційні аналоги реальних мовних і мовленнєвих побудов у їхньому символічному поданні зорієнтовані на словоформу, словосполучення, словоз’єднання, речення, надфразну єдність та текст. Фундаментальні категорії синтаксису української мови, до яких належить синтаксична одиниця, синтаксичний зв’язок і синтаксична модель і які відбивають специфіку цього рівня мови, є системним утворенням, що ґрунтується на єдності, взаємозумовленості та взаємозалежності цих трьох основних складників.