Митрополит Андрей Шептицький та українські письменники. Андрій Чайковський. Стаття 2.

Abstract

У 20–30-х роках письменник Андрій Чайковський був найбільш читабельним на всій Західній Україні. Його оповіданнями, повістями і романами захоплювалися як молодь, так і люди старшого покоління. Найбільшої популярності Чайковському принесли твори історичної тематики «За сестрою», «Віддячився», «Козацька помста», «На уходах», «Олексій Корнієнко», «Полковник Михайло Кричевський», «Олюнька», «Петро Конашевич-Сагайдачний» та багато інших. «Захоплення Козаччиною і любов до України змусили мене заповнити прірву в нашій літературі історичними оповіданнями» – написав Ан дрій Чайковський у своїй автобіографії. Завдяки львівському історику Богдану Якимовичу побачило світ унікальне тритомне видання «Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження» (Львів, 2002). З’ясувалося, що впродовж 1901–1934 рр. відбувався досить тривалий у часі щирий і конкретний епістолярний діалог між відомим українським письменником-романістом і цінителем його творчості митрополитом Андреєм Шептицьким. Уже в одному з перших зафіксованих архівістами (відома дослідниця спадщини Андрея Шептицького Оксана Гайова) листів А. Чайковського до митрополита письменник писав, що насмілився переслати свої «твори літературні, оскілько маю їх під рукою, резервуючи собі на будуче пересилати Вам решту, та й те усе, що при Божій помочи зможу ще написати і видати».