Короткий життєпис митрополита Андрея Шептицького

Abstract

Рід Шептицьких був тісно пов’язаний з історією церкви. Саме з нього походили предстоятель Української греко-католицької церкви, єпископ, а згодом – митрополит Київський, Галицький і всієї Русі Атанасій (1686–1746), уніатський єпископ Львівський Варлаам (помер 1715), Лев-Людовик (1714–1779) – ще один митрополит Київський, Галицький і всієї Русі, римо-католицький єпископ Єронім Шептицький (1759–1773), єпископ Перемишля Атанасій (1762–1779), єпископ Львівський і митрополит Київський Лев (1778–1779). З цієї родини походило і чимало менш знаменитих ченців, служителів церкви. У середині XIX ст. рід спіткала досить типова для української шляхти доля: перехід на римо-католицький обряд і як результат – полонізація. Можна лише дивуватися, що один із найвідоміших українських родів не покинув рідної мови раніше, адже переважна частина української шляхти встигла зробити це ще в другій половині XVI – першій половині XVII ст. У XVIII ст. багато відомих родин прийняло латинський обряд, та, все-таки Андреїв дід Петро, який помер у 1848 р., ще вважав себе українцем. .Хоча Андрею Шептицькому присвячено чимало біографічних нарисів, однак всі вони без винятку написані на основі найкращого життєпису молодих років майбутнього Митрополита, авторкою якого є його мати – Софія Шептицька.