Über die Zukunft mal anders: induzierung des Temporaladverbials durch die lexikalische Semantik der deutschen Einstellungsprädikate

Abstract

Im Beitrag werden die Einstellungsprädikate des Deutschen betrachtet, deren lexikalische Semantik ein Temporaladverbial induziert, das wir implizites Temporaladverbial nennen, um es vom expliziten Temporaladverbial zu unterscheiden. Zu den genannten Prädikaten gehören solche Gruppen der Einstellungsprädikate: kommissive Prädikate, direktive Prädikate, Prädikate der Vorbereitung, Prädikate des Entschließens und Prädikate des Vorhabens. Zu den Einstellungsprädikaten, um die es im Beitrag geht, zählen wir Verben, Substantive und Adjektive, beschränken uns aber nur auf die Beispielsätze mit den Verben und den Adjektiven. Das durch die lexikalische Semantik der Einstellungsprädikate induzierte (implizite) Temporaladverbial wird als eines der Mittel der temporalen Interpretation von Sätzen, in denen dieses Prädikat einen Infinitivsatz selegiert. Unter der temporalen Interpretation verstehen wir die Spezifizierung der Zeit des eingebetteten Satzes relativ zu der Zeit des Matrixsatzes. Die Einstellungsprädikate der oben genannten Gruppen induzieren das implizite Temporaladverbial moRgen. Die Induzierung dieses impliziten Temporaladverbials bestätigen wir durch die Testsätze mit dem Vorkommen der expliziten Temporaladverbiale, und zwar, beispielsweise, mit dem Adverbial gestern, dessen mögliche Vorkommen die temporale Interpretation “Zeit des eingebetteten Satzes ist vor der Zeit des Matrixsatzes”, beispielsweise, mit dem expliziten Temporaladverbial gerade, dessen mögliche Vorkommen die temporale Interpretation “Zeit des eingebetteten Satzes ist gleichzeitig zu der Zeit des Matrixsatzes” voraussieht, und, beispielsweise, mit dem expliziten Temporaladverbial morgen, dessen mögliche Vorkommen die temporale Interpretation “Zeit des eingebetteten Satzes ist nach der Zeit des Matrixsatzes” ermöglicht. Die grammatische Richtigkeit des Vorkommens vom expliziten Temporaladverbial morgen oder des der Temporaladverbiale demnächst, bald, nächstes Jahr ist für uns ein Indikator des impliziten Temporaladvebials moRgen, das durch die lexikalische Semantik der Einstellungsprädikate induziert wird, die im Beitrag analysiert werden. Die Analyse der Beispielsätze mit den von den Einstellungsprädikaten selegierten Infinitivsätzen beinhaltet die Beschreibung der Testsätze, die in der Bestätigung der Induzierung vom impliziten Temporaladverbial besteht.

У статті розглядаються предикати ставлення в німецькій мові, лексична семантика яких індукує прислівник часу, який ми називаємо імпліцитним прислівником часу, щоб відрізнити його від експліцитного прислівника часу. До вище названих предикатів належать такі групи предикатів ставлення: комісивні предикати (kommissive Prädikate), директивні предикати (direktive Prädikate), предикати підготовлення (Prädikate der Vorbereitung), предикати вирішення (Prädikate des Entschließens), предикати наміру (Prädikate des Vorhabens). До предикатів ставлення, про які йдеться в статті, відносимо дієслова, іменники та прикметники, однак обмежуємося тільки прикладами речень з дієсловами та іменниками. Індукований лексичною семантикою предикатів ставлення імпліцитний прислівник розглядається як один із засобів часової інтерпретації речень, в яких цей предикат селегує інфінітивне речення. Під часовою (темпоральною) інтерпретацією розуміємо специфікацію часу підрядного речення (Zeit des eingebetteten Satzes) відносно до часу головного речення (Zeit des Matrixsatzes). Названі вище групи предикатів ставлення індукують імпліцитний предикат заВтра (moRgen). Індукацію цього імпліцитного прислівника підтверджуємо тестовими реченнями з експліцитними прислівниками часу, а саме, наприклад, з прислівником вчора (gestern), можливість вживання з яким показує часову інтерпретацію «час підрядного речення передує часу головного речення», з, наприклад, прислівником саме (gerade), можливість вживання з яким показує часову інтерпретацію «час підрядного речення одночасний з часом головного речення» та, наприклад, з прислівником завтра (morgen), можливість вживання з яким показує часову інтерпретацію «час підрядного речення після часу головного речення». Граматична правильність вживання в підрядних реченнях експліцитного прислівника завтра (morgen), або прислівників demnächst, bald, nächstes Jahr, є для нас індикатором імпліцитного прислівника часу заВтра (moRgen) який індукується лексичною сементикою предикатів ставлення, які розглядаються в статті. Аналіз прикладів інфінітивних речень після предикатів ставлення включає опис тестових речень, який полягає в підтвердженні індукації імпліцитного прислівника часу.

The article examines attitude predicates in German whose lexical semantics induce an adverb of time, which we call an implicit adverb of time to distinguish it from an explicit adverb of time. The above-mentioned predicates include the following groups of attitude predicates: commissive predicates (kommissive Prädikate), directive predicates (direktive Prädikate), preparation predicates (Prädikate der Vorbereitung), resolution predicates (Prädikate des Entschließens), predicates of intention (Prädikate des Vorhabens). Attitude predicates discussed in the article include verbs, nouns, and adjectives, but we limit ourselves to examples of sentences with verbs and nouns. An implicit adverb induced by the lexical semantics of attitude predicates is considered as one of the means of temporal interpretation of sentences in which this predicate selects an infinitive clause. By time (temporal) interpretation we understand the specification of the time of the subordinate sentence (Zeit des eingebetteten Satzes) relative to the time of the main sentence (Zeit des Matrixsatzes). The above-mentioned groups of attitude predicates induce an implicit predicate toMorrow (moRgen). We confirm the induction of this implicit adverb with test sentences with explicit adverbs of time, namely with the adverb yesterday (gestern), the possibility of use with which shows the temporal interpretation «the time of the subordinate clause precedes the time of the main clause», with the adverb just (gerade), the possibility of use with which shows temporal interpretation «the time of the subordinate clause is the same as the time of the main clause» and with the adverb tomorrow (morgen), the possibility of use with which shows the temporal interpretation «the time of the subordinate clause after the time of the main clause». The grammatical correctness of the use of the explicit adverb tomorrow (morgen) or soon (bald), next year (nächstes Jahr) in subordinate clauses is for us an indicator of the implicit adverb toMorrow (moRgen), which is induced by the lexical semantics of the attitude predicates considered in the article. Analysis of examples of infinitive sentences after attitude predicates includes a description of test sentences, which consists in confirming the induction of an implicit adverb of time.