Структурно-семантичні особливості німецької ветеринарної термінології

Abstract

У даній статті представлено лінгвістичний аналіз німецької ветеринарної термінології, описано її особливості та охарактеризовано способи словотвору. Це дослідження має на меті представити лінгвістичний аналіз німецької ветеринарної термінології та зосереджується на історичному розвитку німецької ветеринарної термінології та її особливостях. Німецька ветеринарна термінологія формувалася та розвивалася разом із тваринництвом протягом століть. Слова грецького походження позначали різні органи, хвороби та діагнози. Слова латинського походження часто зустрічаються в анатомії та фізіології тварин. У статті розглядається питання детермінізму та його зв’язку з номенклатурою та термінологією ветеринарної науки. Вивчили вузькоспеціальні терміни, які відповідають сучасним вимогам науково-технічної термінології оскільки вони займають особливе місце в термінології та загальновживаній лексиці, які завжди взаємопов’язані. У статті розглядається класифікація, структурна характеристика та функції ветеринарної термінології. В статті також розглядається питання термінологічного стандартизації ветеринарної мови в Німеччині. Спрощення та уніфікація термінології мають важливе значення для ефективної комунікації між фахівцями, а також для запобігання можливих недорозумінь у лікуванні та діагностиці тварин. Німецька ветеринарна термінологія відображає ситуацію у відповідних науках і сільському господарстві Німеччини, однієї з найрозвиненіших країн світу. Терміни, які використовуються у цьому контексті, детально вивчені та відзначаються високою точністю та узгодженістю. Результати цього дослідження є цінними для вивчення німецької лексики та німецької ветеринарної термінології в інших окремих країнах. Це допоможе краще зрозуміти можливі функції окремих слів-термінів, що вживаються в контексті ветеринарної термінології. Усе це підкреслює важливість дослідження ветеринарної термінології для покращення спілкування та розвитку сучасної ветеринарної науки, яка впливає на здоров’я та добробут тварин, а також на людей через продукцію тваринного походження та взаємодію з домашніми тваринами.

The article presents a linguistic analysis of German veterinary terminology, examines the origin of German veterinary terminology, describes its features and characterizes word formation methods. The focus is on the definition and nomenclature of these terms, as well as their relationship to technical terms. This study aims to present a linguistic analysis of German veterinary terminology and focuses on the historical development of German veterinary terminology. German veterinary terminology has been shaped and developed along with animal husbandry over the centuries. A range of Greek-origin terms has been utilised to refer to organs, diseases and diagnoses. Words of Latin origin commonly feature in animal anatomy and physiology. This article examines the question of determinism and its connection with nomenclature and terminology. Highly specialized terms should be systematically studied, as they occupy a special place in terminology and commonly used vocabulary, which are always interconnected. This article deals with the classification, structure and functions of veterinary terminology. Moreover, it discusses the need for standardised terminologies in the field of veterinary science in Germany. Consistent terminologies are critical for successful exchange of information among experts and minimising the chance of incorrect treatment or diagnosis of animals. German veterinary terminology reflects the situation in the relevant sciences and agriculture in Germany, one of the most developed countries in the world. The terms used in this context have been extensively researched and are characterised by high precision and consistency. The results of this study are valuable for the study of German vocabulary and German veterinary terminology in specific countries. It will help to better understand the possible functions of certain words-terms used in the context of veterinary terminology.