Особливості множинності українських перекладів роману В.С. Моема «Театр»

Abstract

У статті увагу зосереджено на проявах та причинах відмінностей у двох українських перекладах роману В.С. Моема «Театр». Ґрунтуючись на засадах культурного перекладознавства, дослідження постулює ідею про те, що ці відмінності закорінені на орієнтації перекладача до творчості, результатом якої є використання буквального чи вільного перекладу, а також на стратегічній орієнтації щодо тяжіння до одомашнення чи очуження. Вибір перекладача здійснюється в певному ідеологічному контексті, зміни в цьому контексті, що відбуваються з часом, демонструють наявність чи відсутність цензури. У статті досліджено українські переклади роману В.С. Моема «Театр» різних часових періодів: переклад М. Пінчевського, виконаний у радянські часи (1967), та переклад В. Цибульської (2020), що вийшов друком у наш час. Аналізу піддано фрагменти цих множинних перекладів, що містять відмінності у відтворенні лексичних одиниць. Способи перекладу/перекладацькі трансформації, використані у відтворенні цих лексичних одиниць, вивчено в термінах їхньої співвіднесеності з буквальним/вільним, одомашнювальний/ очужувальним перекладом. Результати аналізу засвідчили, що обидва перекладача віддають перевагу вільному, а не буквальному перекладу, але питома вага вільного перекладу є набагато більшою у варіанті М. Пінчевського, ніж у варіанті В. Цибульської. Щодо імплементації перекладацьких стратегій, у множинних перекладах зареєстровано і одомашнення, і очуження, однак у перекладі М. Пінчевського переважає одомашнення, тоді як у перекладі В. Цибульської очуження є більш продуктивним. Широке використання вільного перекладу засвідчує значний творчий потенціал відомого українського перекладача М. Пінчевського, тоді як його схильність до застосування стратегії одомашнення можна пояснити ідеологічним тиском, оскільки, як відомо, цій стратегії віддається перевага в тоталітарних режимах.

The article focuses on the manifestations and causes of differences in two Ukrainian translations of W.S. Maugham’s novel “Theatre”. Underpinned by the cultural translation approach, the study hypothesizes that such differences can be rooted into translators orientation towards creativity, resulting in literal or free translation, as well as in strategic orientation towards domestication or foreignization. Translators choice is made in a certain ideological context; the changes of such context with time can reveal the presence or absence of censorship. This article presents the study of the Ukrainian translations of W.S. Maugham’s novel “Theatre” of different time periods: the translation by M. Pinchevsky of the Soviet period (1967) and that by V. Tsybulska published in our time (2020). Fragments of these plural translations demonstrating differences in rendering lexical units have been subjected to analysis. The methods of translation/translation transformations used in rendering these lexical units have been studied in terms of their correlations with literal/free, domesticating/foreignizing translation. The results of this analysis show that both translators prefer free to literal translation, but the quantitative value of free translation is much greater in M. Pinchevsky’s variant than in V. Tsybulska’s one. As for the implementation of translation strategies, both domestication and foreignization have been registered in plural translations, however in M. Pinchevsky’s translation the domestication strategy prevails, while in V. Tsybulska’s translation the foreignization strategy is more productive. The wide use of free translation reveals the rich creative potential of the famous Ukrainian translator M. Pinchevsky, while his inclination to employ domestication strategy can be explained by ideological pressure, as this strategy is known to be preferred in totalitarian regimes.