Imagological dominants in the work by Olha Mak

Abstract

The article is devoted to the study of imagological images in the work by Olha Mak. The concept of “imagology” is studied as a branched system of related disciplines that studies historical, cultural, sociological, psychological, political aspects of the images functioning of the “others”. The relationship between language, culture, various types of art, literature, folklore, scientific work, data of semiotics, ethnolinguistics, ethnopsychology, ethnography, ethnology, cultural studies, history, political science, etc. in imagology is indicated. It was noted that an essential feature of any culture is the division of the world into internal (“own”) and external (“foreign”) space. It has been studied that an individual determines his/her belonging/non-belonging to the world of a specific culture by delimiting “own” space from the “external”. It is emphasized that imagology has an interdisciplinary character. It has been studied that historical imagology studies the genesis of the ideas of one people/society/group of individuals about the “others” in the course of the historical process. It was noticed that the individual dimension of history in the work by Olha Mak becomes the basis for revealing its general temporal and sociocultural context. It was noted that the artist raised the issue of belonging and not belonging to own culture of autochthonous Indians in the novel “Zhaira” (1957–1958). It is emphasized that Olha Mak, using the example of the image of the Indian woman Zhariia, showed how the Portuguese were able to erase the identity of the Indian woman. It is observed that the various tribes of Indians in the novel, despite their tribal diversity are not an archaic society with established patterns of behavior. The results of the research can be used in the teaching of Ukrainian literature and literary theory courses. They will be useful in the development of course and diploma theses for students of philological specialties.

Статтю присвячено дослідженню імагологічних образів в творчості Ольги Мак. Досліджено поняття «імагологія» як розгалужена система споріднених дисциплін, що вивчають історичні, культурологічні, соціологічні, психологічні, політологічні аспекти функціонування образів «інших». Вказано на зв’язок між мовою, культурою, різних видів мистецтва, літератури, фольклору, науковим доробком, даними семіотики, етнолінгвістики, етнопсихології, етнографії, етнології, культурології, історії, політології тощо в імагології. Зауважено, що істотною ознакою будь-якої культури є розмежування світу на внутрішній («свій») та зовнішній («чужий») простір. Досліджено, що індивід шляхом відмежовування «свого» простору від «зовнішнього» визначає свою належність/неналежність до світу конкретної культури. Підкреслено, що імагологія має міждисциплінарний характер. Досліджено, що історична імагологія вивчає ґенезу уявлень одного народу/суспільства/групи індивідів про «інших» в ході історичного процесу. Помічено, що індивідуальний вимір історії у творчості Ольги Мак стає основою для розкриття її загального темпорального й соціокультурного контексту. Помічено, що в романі «Жаїра» (1957–1958 рр.) мисткиня підіймає питання належності та неналежності до своєї культури автохтонних індіанців. Підкреслено, що Ольга Мак на прикладі образу індіанки Жарії показала як португальці змогли стерти ідентичність індіанки. Спостерігається, що різні племена індіанців в романі, попри племінну розрізненість, – не архаїчне суспільство з усталеними моделями поведінки. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсів української літератури, теорії літератури. Вони стануть у пригоді при розробці курсових та дипломних робіт для студентів філологічних спеціальностей.