Екзистенціал дому у повісті Галини Пагутяк «Гірчичне зерно»

Abstract

Стаття присвячена актуальній темі вкорінення, насамперед ролі топосу у формуванні ідентичності індивіда та сприйняття ним довколишнього світу. Мета дослідження полягає в аналізі поняття екзистенціал Дім в повісті Г. Пагутяк «Гірчичне зерно». Філософську основу розвідки становлять роботи Мартіна Гайдеґґера, у яких неодноразово осмислено тему зв’язків людини з батьківщиною. Аналіз праць вітчизняних вчених дозволив зробити висновки про прояв індивідуальних особливостей концепту на національному ґрунті. З’ясовано, що в авторській візії Г. Пагутяк Дім осмислюється в екзистенційному руслі. Провідна роль локусу в письменниці визначена як прихисток, інтимний захищений простір. Авторці притаманно сакралізувати Дім, наділяючи його ознаками священного місця, що дозволяє стверджувати про взаємозв’язки поняття з екзистенціалом Храму. Небезпідставним є зауваження про спорідненість з екзистенціалом Поле, який у письменниці актуалізований через образ Саду. Для Г. Пагутяк пріоритетно наголосити на важливості контакту індивіда із землею. Помешкання в письменниці це не лише будівля, це наділ, який передається у спадок, стаючи місцем пам’яті. У статті проаналізовано поняття знекорінення, яке в авторському розумінні, проявляється через забуття минулого, відстороненість від традицій. Наголошено на руйнівному характері цього процесу, що загрожує втраті ідентичності, розриву родинних зв’язків. У роботі також обґрунтовано роль екзистенціалу Дім на національному рівні. Схарактеризовано особливості уявлення про помешкання в українській ментальності, спричинені особливостями географічного розташування, історичними умовами та взаємодією з природним середовищем. У повісті Галини Пагутяк ці аспекти розкриті завдяки нелінійному сюжету. На прикладі динаміки змін у суспільстві протягом століття, авторка наголошує на важливості вкорінення індивіда, його зв’язку із батьківщиною. Це дає можливість зробити висновок про екзистенціал Дім у творі як про поняття, що означує простір країни загалом.

The article is devoted to the relevant topic of rooting, primarily the topos’ role in forming an individual’s identity and his perception of the surrounding world. The purpose of the study is to analyze the concept of existential Home in H. Pahutyak’s story «The Mustard Seed». The philosophical basis of intelligence is the works of Martin Heidegger, in which the theme of a person’s ties with his homeland has been elaborated more than once. The analysis of the works of domestic scientists made it possible to draw conclusions about the manifestation of the individual characteristics of the concept on a national basis. It was found that in the author’s vision of H. Pahutyak, the Home is understood in an existential way. The leading role of the locus in the writer is defined as a shelter, an intimate protected space. The author tends to characterise the sacralization of the Home, endowing it with the signs of a sacred place, which allows us to assert the concept’s relationship with the Temple’s existential. The remark about the affinity with the existential Field, which is actualized in the writer through the image of the Garden, is not unreasonable. For H. Pahutyak, it is a priority to emphasize the importance of the individual’s contact with the earth. For the writer, dwelling is not just a building; it is an allotment that is inherited, becoming a place of memory. The article analyzes the concept of uprooting, which, in the author’s understanding, manifests itself through forgetting the past and detaching from traditions. The destructive nature of this process, which threatens the loss of identity and the severing of family ties, is emphasized. The work also substantiates the role of the existential Home at the national level. The characteristics of the idea of housing in the Ukrainian mentality, caused by the peculiarities of the geographical location, historical conditions and interaction with the natural environment, are characterized. In the story of H. Pahutyak, these aspects are revealed thanks to the non-linear plot. Using the example of the dynamics of changes in society over the course of a century, the author emphasizes the importance of rooting the individual and his connection with the homeland. This makes it possible to draw a conclusion about the existential Home in the work as a concept that signifies the space of the country in general.