Висвітлення релігійно-історичних подій за допомогою художніх засобів на сторінках Густинського літопису (протистояння Київського й Московського патріархатів)

Abstract

У статті розглядається питання протистояння Київського й Московського патріархатів на сторінках Густинського літопису. У праці були вивченні не тільки історичні умови, що мали місце, а й художні засоби, за допомогою яких автор Густинського літопису описує ці події. Оскільки Густинський літопис належить до історичних творів, то художніх засобів, що зустрічаються в творі, вкрай мало, і надмірне використання стилістичних фігур не є доречним. Незважаючи на це, аналізований текст характеризується вживанням різноманітних тропів, наприклад: гіпербол, тавтології, антонімів, інверсій, прикладок, емоційних слів, метафор, порівнянь. Проте автор використовував їх із різною частотою вживання. Автор літопису зазначає, що вперше Київська Русь отримала митрополита у зв’язку із хрещенням Володимира Великого 988 р. І з цього часу головним осідком митрополії був Київ. Під час набігу татар, 1250 р., митрополит Кирило переносить центр митрополії на північ, до Володимира-над-Клязьмою (сучасна назва Володимир). Наступний митрополит Максим уже зробив центром Київської митрополії Москву. І якщо Кирило мав намір повернутися до Києва, то Максим такого наміру не мав. Після цього всі митрополити правили митрополією з Москви, хоча й носили титул «київські». Перша спроба поновити Київську митрополію із центром у Києві належить митрополиту Фотію. Це отримало схвалення від населення та Константинопольського патріарха. І з цього часу почало існувати дві митрополії – Київська й Московська. Незважаючи на це, боротьба за митрополії продовжувалася. Остаточний поділ митрополії відбувся 1462 р. Саме цього року вперше було висвячено митрополита в Москві. А вже за 10 років відбулися окремі висвяти митрополитів на Київську й Московську митрополії. Київського митрополита було підтримано Константинопольським патріархом.

The article examines the problem of confrontation between the Kyiv and Moscow Patriarchates on the pages of the Hustin Chronicle. In the work, not only the historical conditions that took place, but also the artistic means by which the author of the Husty Chronicle describes these events were studied. As the Hustin chronicle belongs to the historical works, the artistic means found in the work are extremely few, and therefore the excessive use of stylistic figures is not to the point. Nevertheless the analyzed text is characterized by the use of various tropes, for example: hyperbole, tautology, antonyms, inversions, applications, emotional words, metaphors, comparisons. However the author used them with different frequency of use. The author of the chronicle mentions that for the first time Kyivan Rus got a metropolitan in connection with the baptism of Volodymyr the Great in 988. And from that time on, the main seat of the metropolis was Kyiv. During the invasion of the Tatars, in 1250, Metropolitan Kirill moved the center of the metropolis to the north, to Volodymyr-nad- Klyazma (modern name Volodymyr). The next Metropolitan Maksym already made Moscow the center of the Kyiv Metropolitanate. And as Kirill intended to return to Kyiv, Maxim did not have such an intention. After that, all metropolitans ruled the metropolis from Moscow, although they bore the title of “Kyiv”. The first attempt to renew the Kyiv Metropolitanate with its center in Kyiv belonged to Metropolitan Photius. This received approval from the population and the Patriarch of Constantinople. And from that time, two metropolises began to exist – Kyiv and Moscow. In spite of this, the struggle for the metropolis continued. The final division of the metropolis took place in 1462. It was in this year that a metropolitan was ordained in Moscow for the first time. And already in 10 years separate consecrations of metropolitans to the Kyiv and Moscow metropolies took place. The Metropolitan of Kyiv was supported by the Patriarch of Constantinople.