Мотив «далекої землі» в усних оповідях українських емігрантів про Німеччину

Abstract

У стаття йдеться про особливості побутування жанру усної оповіді на прикладі наративних інтерв’ю про Німеччину та функціонування мотиву про «далекі землі». Порівнюючи з народними піснями та поезією, цей пласт усної народної творчості досі проходив повз увагу вчених. Такого жанру твори представлені окремими сюжетами легенд та переказів про Запорізьку Січ. Зазначено, що цей мотив присутній в усній народній творчості багатьох народів і є найбільш універсальною формою даного типу легенд. Особливо широкого поширення такі оповіді зазнали в епоху Великих географічний відкриттів, коли європейці вперше почули про неймовірні багатства Індії, Китаю, Японії та Америки. Охарактеризовано сучасний стан дослідження усної народної творчості про німців та Німеччину. Зазначено, що однією з таких «далеких земель» є Німеччина, в якій завдяки великій кількості мігрантів з України утворилася наша трудова спільнота, що в свою чергу стало ґрунтом для творення усної традиції, яка скристалізувалася на уявленнях про чужу та далеку землю на основі побаченого та почутого від інших. Завдяки застосуванню методу наративного інтерв’ю вдалося записати, розшифрувати та використати в дослідженні близько ста біографічних оповідей респондентів, життя яких так чи інакше пов’язане з темою Німеччини. Записаний матеріал свідчить про те, що в усній традиції простежується мотив утопічних відносин серед населення та між населенням і владою, де також виділяється атрибутив гармонії та достатку. Дуже часто в позиції зіставлення «ми і вони», «тут і там» підкреслено ціннісні орієнтири особистості. Інколи респонденти вдаються до гіперболізації, уособлюючи Німеччину з таким собі образом райського саду. Зазначено, що рай – насамперед архетип суспільної, колективної свідомості, який виконує функцію гармонізації суспільної взаємодії, відносин людини з природою. Переповідаючи історії з життя про побут та умови проживання, підкреслюється абсолютна гармонія між суспільством та природою, що в свою чергу робить оповідь наповненою деталями та розгорнутими сценами.

The article deals with the peculiarities of the oral narrative genre based on the example of narrative interviews about Germany and functioning of “far lands” motive. Compared to folk songs and poetry, this form of folklore has so far been overlooked by scientists. This genre stories are represented by separate plots of legends and tales about Zaporizhia Sich. It should be noted, such a motive is presented in the oral tradition of many peoples, and it is the most universal form of this type of legends. Such stories became especially popular in the era of the Great Geographical Discoveries when Europeans learned first about the unbelievable wealth of India, China, Japan, and America. The current state of the research of oral folkore about Germans and Germany is characterized. It is highlighted that one of such “far lands” is Germany where due to a large number of migrants from Ukraine, our labour community was formed. In turn it became the basis for the creation of an oral tradition that developed on the ideas about a foreign and distant land based on what was seen and heard from others. The narrative interview method has been applied in the research, which enabled the author to write down, decode and use in the study approximately a hundred biographical stories of respondents whose lives are somehow connected with the topic of Germany. The investigated material shows that the motive of utopian relations among the population and between the population and the government can be observed in the oral tradition, where the attribute of harmony and abundance is also highlighted. The opposition “we and they”, “here and there” focuses on the value orientations of the individual very often. Moreover, sometimes the respondents use hyperbolization and personify Germany as a kind of the Paradise Garden image. It is emphasized that paradise is primarily an archetype of social, collective consciousness that performs the function of harmonizing social interaction, human relations with nature. It has been established that retelling stories from people’s lifestyle, their living conditions emphasize the absolute harmony between society and nature which in its turn enhence the story of details and elaborate scenes.