Political internet discourse as a source of data for linguistic analysis

Abstract

The article highlights the resource-based approach to the study of political Internet discourse, which is productive due to its representativeness of the peculiarities of the communication process within it. The author emphasizes that, first of all, it is about the desire to influence the interlocutor (reader, listener, viewer), which is determined through explicit and implicit suggestibility, which prevails over evaluation. The author presents political Internet discourse as a special type of discourse within which emotionality is actualized (although rational arguments are present). This, according to the author, leads to the understanding of the latter not so much as a sphere of persuasion as of influence and manipulation. The article emphasizes that within the framework of the above-mentioned discourse, it is productive to study the mechanisms of linguistic influence on the addressee (mostly mass, sometimes group or individual), who is in conditions of conflictogenic communication. The author emphasizes that it is also advisable to take into account the work of influence mechanisms actualized by the chosen strategy when studying political Internet discourse as a source of data for linguistic analysis. Thus, the communicative and pragmatic aspect of the use of the language poly system in the political sphere is in line with current trends in the study of its structure and other features. The researcher notes that modern political communication is characterized by a continuous struggle of ideologies, represented in the clash of opposing interests and the increased distortion of data actualized within it. Thus, the work with the latter aims to create a positive/negative attitude towards the subjects of the russian government’s activities – Ukrainians, their worldview and intentions, results, and cultural achievements. The author emphasizes that political Internet discourse’s communicative-pragmatic and resource aspect has several gaps. This state of affairs is explained by the fact that each variant of political language is distinctive, not to mention the limited nature of its research by certain approaches. The above-mentioned makes the present study relevant, as it presents an innovative (resource-based) approach to the language poly system (in particular, political Internet discourse) as a data center that can be verified, validated, etc. for further linguistic analysis.

Стаття висвітлює ресурсний підхід до вивчення політичного інтернет-дискурсу, який є продуктивним через свою репрезентативність щодо особливостей комунікативного процесу у його межах. Автор підкреслює, що, першою чергою, мовиться про прагнення впливати на співбесідника (читача, слухача, глядача), що визначається через експліфіковану й імпліфіковану сугестивність, що превалює над оцінністю. Представлено політичний інтернет-дискурс як особливий вид дискурсу, у межах якого відбувається актуалізація емотивності (хоча раціональні аргументи мають місце). Це, на думку автора, спричиняє розуміння останнього не стільки сферою переконання, скільки – впливу та маніпуляцій. У статті підкреслено, що у межах вищезазначеного дискурсу продуктивним є вивчення механізмів мовного впливу на адресата (переважно масового, часом – групового або індивідуального), який знаходиться в умовах конфліктогенного спілкування. Автор підкреслює, що доцільно також враховувати при дослідженні політичного інтернет-дискурсу як джерела даних для лінгвістичного аналізу роботу механізмів впливу, актуалізовану обраною стратегією. Отже, комунікативно-прагматичний аспект використання мовної полісистеми у політичній сфері суголосний актуальним тенденціям дослідження її структури та інших особливостей. Дослідник зазначає, що для сучасної політичної комунікації притаманною є неперервна боротьба ідеологій, репрезентована у зіткненні протилежних інтересів і посиленому викривленні актуалізованих у її межах даних. Так, робота з останніми має за мету створення позитивного/негативного ставлення до суб’єктів діяльності російського уряду – українців, їх світогляду і намірів, результатів та культурних надбань. Автор акцентує увагу на тому, що комунікативно-прагматичний та ресурсний аспект політичного інтернет-дискурсу має низку лакун. Такий стан справ пояснюється тим, що кожен варіант політичної мови є самобутнім, не кажучи вже про обмеженість його досліджень певними підходами. Вищезазначене продукує актуальність представленого дослідження, в межах якого репрезентовано інноваційний (ресурсний) підхід до мовної полісистеми (зокрема, політичного інтернет-дискурсу) саме як осередку даних, які можна верифікувати, валідувати тощо з метою подальшого лінгвістичного аналізу.