Суд і судочинство через призму теорії ментальності

Abstract

Стаття присвячена дослідженню детермінаційного впливу ментальних настанов спільноти та явищ повсякденності на форми й історичні модифікації суду і судочинства. Акцентується увага на потребі комплексного і міждисциплінарного дослідження конкретних форм судочинства, оскільки кожна із них є опредметненням ментальних засад спільноти. Показано, що розгляд правових феноменів і процесів з позицій теорії ментальності в межах вітчизняного правознавства не є поширеним, хоча для суспільствознавчих наук ця проблематика була актуальною в другій половині ХХ століття. Теорію ментальності в розрізі правових досліджень можна трактувати як один із методо-логічних прийомів соціально-культурної антропології права (яка тісно пов’язана з теорією повсякденності). Досягнення поставленої мети стало можливим в результаті використання сучасної, постнекласичної методології, інструментарій якої дозволяє всебічно досліджувати правові явища і процеси та акцентувати увагу на їх глибинних засновках, які впродовж тривалого часу вважалися як такими, що не належать до об’єктів наукового вивчення (повсякденне життя, ментальні настанови, стереотипи, знаково-символічна сфера). Показано, що окрема культура (в нашому випадку – європейська) характеризується притаманними їй глибинними ментальними засновками, які опредметнюються у всіх сферах соціального життя, в правовому в тому числі. Сучасний суд як державна інституція і судочинство як процес відправляння правосуддя в межах європейського культурного ареалу значною мірою формуються ментальними настановами, які поєднують в собі низку античних уявлень про влаштування соціального світу (пропорційність і баланс), християнські вірування (рівність), основні ліберальні цінності (свобода, справедливість). Доведено, що будь-які модернізаційні і реформаційні процеси в сфері суду і судочинства будуть ефективними лише за умови їх відповідності ментальним настановам спільноти.

The Article is devoted to the study of the deterministic influence of the mental guidelines of the community and the realities of everyday life on the forms and historical modifications of the court and legal proceedings. Attention is focused on the need for a comprehensive and interdisciplinary study of specific forms of legal proceedings, since each of them is an objectification of the mental foundations of the community. It is shown that the consideration of legal phenomena and processes from the standpoint of the theory of mentality within the limits of domestic jurisprudence is not widespread, although this issue was relevant for the social sciences in the second half of the 20th century. The theory of mentality in the context of legal research can be considered as one of the methodological techniques of socio-cultural anthropology of law (closely related to the theory of everyday life). Achieving this goal became possible as a result of using modern, post-non-classical methodology, the tools of which allow to comprehensively explore legal phenomena and processes and focus on their deep foundations, which for a long time were considered not belonging to the objects of scientific study (everyday life, mental guidelines, stereotypes, sign-symbolic sphere). It is demonstrated that a separate culture (in our case, European) is characterized by its inherent deep mental foundations, which are objectified in all spheres of social life, including legal ones. The modern court as a state institution and legal proceedings as a process of administering justice within the European cultural area are largely shaped by mental guidelines that combine a number of ancient ideas about the structure of the social world (proportionality and balance), Christian beliefs (equality), basic liberal values (freedom, justice). It has been proved that any modernization and reform processes in the field of court and legal proceedings will be effective only if they correspond to the mental guidelines of the community.