The language of doubt: exploring linguistic frames

Abstract

The article examines the frame structure of the DOUBT concept. A frame is considered as a structure of organization of knowledge in the mind, which can be formally presented through a fixed set of content components (slots) determined by it. The frame aims to convey the entire palette of knowledge about a stereotypical situation with the help of language, emphasizes one or another element, profiles this knowledge and gives it a specific configuration, achieving the transfer of a certain content. The slots of the researched concept were singled out using the component analysis of its nominative units, and the cognitive classification features – using the contextual analysis, the analysis of word combinations. The basic components of the DOUBT concept frame include REASON / SOURCE OF DOUBT, EMOTION / STATE OF DOUBT, ACTANT (can play the semantic roles of AGENT, PATIENT and EXPERIENCER), REACTION (EXTERNAL SENSATION, EXTERNAL IMPRESSION, EVALUATION, NON-VERBAL BEHAVIOR, LANGUAGE BEHAVIOR). The slots of the frame of the DOUBT emotional concept are filled with cognitive classification features that reflect one or another aspect of the DOUBT concept categorization and generalize homogeneous differential cognitive features in the structure of the concept. In the article, 17 cognitive classification features of the studied concept were singled out: “causality”, “direction”, “duration”, “temporal localization”, “place”, “cyclicity”, “phasicity”, “intensity”, “quantity”, “connection of emotion with intellectual / mental sphere”, “connection of emotion with the perceptive sphere”, “evaluability”, “inconspicuousness”, “uncontrollability”, “combinativity”, “reactivity”, “dominance”. As a result of the study, it was proved that DOUBT is a modus emotional concept that arises as a human reaction to the surrounding world, is dependent on primary knowledge and is inferential.

У статті досліджена фреймова структура концепту СУМНІВ. Фрейм розглядається як структура організації знань у свідомості, яку формально можна представити через фіксований набір зумовлених нею змістових компонентів (слотів). Фрейм має на меті передати всю палітру знань про стереотипову ситуацію за допомогою мови, наголошує на тому чи іншому елементі, профілює ці знання та надає їм конкретну конфігурацію, досягаючи передачі певного змісту. Слоти досліджуваного концепту були виокремлені за допомогою компонентного аналізу його номінативних одиниць, а когнітивні класифікаційні ознаки – за допомогою контекстного аналізу, аналізу словосполучень. До базових компонентів фрейму концепту сумнів входять причина / джерело сумніву, емоція / стан сумніву, актант (може відігравати семантичні ролі агенса, пацієнса та експірієнцера), реакція (зовнішні відчуття, зовнішній вияв, оцінка, немовна поведінка, мовна поведінка). Слоти фрейму емоційного концепту СУМНІВ заповнюють когнітивні класифікаційні ознаки, що відображають той чи інший аспект категоризації концепту СУМНІВ та узагальнюють однорідні диференційні когнітивні ознаки у структурі концепту. В статті було виокремлено 17 когнітивних класифікаційних ознак досліджуваного концепту: «причинність», «скерованість / спрямованість», «тривалість», «часова локалізованість», «місце», «циклічність», «фазовість», «інтенсивність», «кількість», «зв’язок емоції з інтелектуальною / мен-тальною сферою», «зв’язок емоції з перцептивною сферою», «оцінність», «непомітність», «неконтрольованість», «комбінаторність», «реактивність», «домінантність». В результаті дослідження було доведено, що СУМНІВ є модусним емоційним концептом, що виникає як реакція людини на навколишній світ, залежить від первинного знання та є інферентним.