Пенсійне законодавство Народної Ради Закарпатської України

Abstract

Здійснено дослідження процесу формування системи пенсійного забезпечення періоду Закарпатської України. У період 1944-1945 років після визволення краю від угорсько-німецьких окупантів, в умовах повоєнної розрухи, безробіття та голоду населення, перед органами влади Закарпаття постало завдання налагодити матеріальне забезпечення громадян, в тому числі – шляхом встановлення правил пенсійних платежів, що здійснювалось шляхом прийняття відповідних нормативно-правових актів.Пенсійне забезпечення періоду Закарпатської України стосувалось двох категорій:Робітників та службовців, що отримали право на наступні види пенсій: пенсія по інвалідності, пенсія у випадку втрати годувальника та пенсія за віком.Інвалідів війни, членів їх сімей та сімей осіб, що були вбиті або пропали безвісті для яких встановлювалась пенсія по інвалідності та пенсія у випадку втрати годувальника.Фінансові накопичення для забезпечення цих виплат здійснювались за рахунокобов’язкових страхових внесків працівників всіх сфер в залежності від розмірів заробітної плати. Державними органами соціального страхування виступали окружні соціальні Страхові каси, які діяли спільно з окружними Народними Комітетами. Керівництво соціальною сферою, зокрема пенсійним забезпеченням, здійснював Уповноважений Народної Ради Закарпатської України у справах соціальної опіки, при якому створювалась Рада соціального страхування, що безпосередньо займалась організацією соціальних виплат.Таким чином, Народній Раді Закарпатської України вдалось у значній мірі, матеріально підтримати незабезпечені верстви населення створивши досить класичну систему пенсійних виплат в регіоні у 1944-1946 роках.

In the period of 1944-1945, after the liberation of the region from the Hungarian-German occupiers, in the conditions of post-war devastation, unemployment and hunger of the population, the authorities of Transcarpathia faced the task of establishing the financial support of citizens, including by establishing rules for pension payments, which was carried out by adopting relevant legal acts.The pension provision of the period of Transcarpathian Ukraine concerned two categories:Workers and employees entitled to the following types of pensions: disability pension, survivor’s pension and old-age pension.Disabled war veterans, members of their families and families of persons who were killed or went missing, for whom disability pension and a survivor’s pension were established.Financial savings to ensure these payments were made at the expense of mandatory insurance contributions of employees in all fields, depending on the amount of wages.The state bodies of social insurance were the district social insurance funds, which acted jointly with the district People’s Committees.Management of the social sphere, in particular pension provision, was carried out by the Commissioner of the People’s Council of Transcarpathian Ukraine in matters of social care, under which the Council of Social Insurance was created, which was directly involved in the organization of social benefits.Thus, the People’s Council of Transcarpathian Ukraine managed to largely financially support the unsecured segments of the population by creating a rather classical system of pension payments in the region in 1944-1946.