Основні проблеми захисту переміщених осіб в умовах російсько-української війни

Abstract

Розгортання динаміки російсько-українського конфлікту у повномасштабну війну призвело до того, що значна частина жителів України виїхали за її межі, що зумовило також потребу їх захисту і закордоном. При цьому виникли питання щодо їх захисту в якості біженців чи скористання інших варіантів захисту переміщених осіб внаслідок воєнного конфлікту. Внаслідок цього відбулася інтенсивна міграція українців всередині України та закордон. У статті розрізнено особливості правового захисту внутрішньо переміщених осіб та переміщених осіб за кордоном, які користуються різними формами юридичного захисту внаслідок переміщення із зони бойових дій чи окупованих територій.У статті розкрито окремих проблем становлення механізму захисту переміщених осіб в умовах російсько-української війни та поновлення порушених їх прав. Проведено диференціацію особливостей правового захисту внутрішньо переміщених осіб (ВПО) та захисту вимушених переселенців з України закордоном.Авторка дійшла до висновків, що внаслідок російсько-української війни відбулася масове переміщення і проблема захисту прав осіб внаслідок російсько-української війни має подвійний характер. Вона зумовлена проблемами захисту внутрішньо переміщених осіб, тягар якого лягає на Україну, та у разі виїзду за межі України – на відповідні країни, де шукають притулку постраждалі мешканці України у рамках різних процедур від визнання біженцем до отримання додаткового захисту. Структура української міграції у країни Європи та Північної Америки є відмінною від мі-грації з країн Середнього Сходу чи Африки. Українці надають перевагу субсидіарному захисту на відміну від визнання біженцем, оскільки такий статус дозволяє зберегти свободу пересування та вільний вибір заняття. Натомість після завершення війни Україні доведеться вжити заходів до повернення українців додому у зв’язку із критичною демографічною ситуацією і потребою відновлення країни після руйнувань внаслідок воєнних дій.

The development of the dynamics of the Russian-Ukrainian conflict into a full-scale war led to the fact that a significant part of the residents of Ukraine left its borders, which also caused the need for their protection abroad. At the same time, questions arose regarding their protection as refugees or the use of other options for the protection of displaced persons as a result of the military conflict. As a result, there was an intensive migration of Ukrainians within Ukraine and abroad. The article distinguishes between the peculiarities of legal protection of internally displaced persons (IDP`s) and displaced persons abroad who use various forms of legal protection as a result of displacement from the war zone or occupied territories.The article discloses certain problems of the establishment of a mechanism for the protection of displaced persons in the conditions of the Russian-Ukrainian war and the restoration of their violated rights. Differentiation of the legal protection of IDP`s and the protection of forcibly displaced persons from Ukraine abroad was carried out.The author came to the conclusion that mass displacement occurred as a result of the Russian-Ukrainian war and the problem of protecting the rights of individuals as a result of this war has a dual nature. It is caused by the problems of the protection of IDP`s, the burden of which falls on Ukraine, and in the case of departure from the borders of Ukraine, on the relevant countries where the affected residents of Ukraine seek asylum within the framework of various procedures from recognition as a refugee to obtaining subsidiary protection. The structure of Ukrainian migration to the countries of Europe and North America is different from migration from the countries of the Middle East or Africa. Ukrainians prefer subsidiary protection as opposed to being recognized as a refugee, as this status allows them to preserve freedom of movement and free choice of occupation. Instead, after the end of the war, Ukraine will have to take measures to return Ukrainians home due to the critical demographic situation and the need to rebuild the country after the destruction caused by the war.