Тема стрілецької Голгофи і її жанрово-стильове втілення в західноукраїнській прозі 20–30-х років ХХ століття

Abstract

У статті досліджується специфіка реалізації теми національно-визвольних змагань січового стрілецтва на жанрово-стильовому рівні, переакцентування стильової домінанти із символізму на експресіонізм та активний романтизм. Об’єктом дослідження є прозові твори письменників Юрія Шкрумеляка, Олеся Бабія, Миколи Матіїва-Мельника. Уперше під таким кутом досліджено повісті О. Бабія «Перші стежі» та «Дві сестри». Стильова діаграма аналізованих творів виявляє спільні риси: індивідуальні авторські спроби вибудування стильових стратегій «митусівцями» ще міцно закорінені у символізмі. До найважливіших рис поетики символізму, реципійованих цими творами, належать ліризованість, фрагментарність викладу, наявність центральних образів-символів. Відзначаємо і стильовий синкретизм, й водночас виразні ознаки експресіоністичної естетики. У творчості цих митців у 30-ті роки спостерігається певна жанрова «еволюція»: проза тяжіє до фабульності, епічності. На зміну коротким ліризованим жанрам приходить жанр повісті. У повістях О. Бабія «Перші стежі» та «Дві сестри» крізь призму долі кожного персонажа автор намагався дати якнайповнішу картину доби великої звитяги й трагічної поразки. Базовим для сюжетотворення у повістях О. Бабія є мотив «трикутника» закоханих. Моделювання приватного часопростору наратора у повістях відбувається на тлі суспільно-історичних подій і має лінійний, хронологічний порядок, характеризується включенням детективно-пригодницьких елементів («Дві сестри»). Тому добре виписана сюжетна лінія персонажа з авантюрно-пригодницьким відтінком, з типово новелістичною несподіванкою у фіналі повісті «Дві сестри» не стає для автора самоціллю: автор дає портрет часу. У структурі твору акцентуються й метафізичні категорії – необхідність і випадок, пов’язані з категоріями Хаосу й Порядку.

The article examines the specifics of the implementation of the theme of national liberation competitions of sich shooters at the genre-stylistic level, the re-emphasis of the style dominant from symbolism to expressionism and active romanticism. The object of the research are the prose works of the writers: Yurii Shkrumelyak, Oles Babii and Mykola Matiyiv-Melnyk. For the first time O. Babii’s novels: “First Paths” and “Two Sisters” were studied from this angle. The stylistic diagram of the analyzed works reveals common features: the individual author’s attempts to build stylistic strategies by “mytusivtsy” are still firmly rooted in symbolism. The most important features of the poetics of symbolism, received by these works, include lyricism, fragmentary presentation and the presence of central images-symbols. We note both stylistic syncretism and, at the same time, signs of expressionist aesthetics. In the work of these artists in the 1930s, a certain genre “evolution” is observed: the prose gravitates towards fabulousness, epicness. Short lyrical genres are being replaced by the novel genre. In O. Babii’s novels: “First Paths” and “Two Sisters” through the prism of the fate of each character, the author tried to give the most complete picture of the era of great triumph and tragic defeat. The motif of the “triangle” of lovers is the basis for plot creation in O. Babia’s novels. The modelling of the narrator’s private space-time in the novels takes place against the background of socio-historical events and has a linear, chronological order, characterized by the inclusion of detective-adventure elements (“Two Sisters”). Therefore, a well-written storyline of a character with it’s adventurous tone and a typically novelistic surprise at the end of the story “Two Sisters” does not become an end in itself for the author: the author gives a portrait of time. The structure of the work also emphasizes metaphysical categories – necessity and chance, related to the categories of Chaos and Order.