Варіативність та інваріативність художніх засобів В. Малика у формуванні образу ворога в романі «Горить свіча»

Abstract

У статті на матеріалі прозового твору українського письменника Володимира Малика досліджено формування образу ворога за допомогою художніх засобів, методом варіативності та інваріантності. Спочатку визначимо визначення цих принципів. Варіативність – допомагає письменнику мислити творчо. Цей принцип вчить творчому мисленню, вмінню знаходити нові, раніше не вивчені шляхи вирішення завдань. Він передбачає наявність декількох виходів з будь-якої ситуації або завдання, і дає можливість мислити ширше. Автор може мати кілька різних рішень, що й буде з’ясовано в процесі художньо-тематичного аналізу твору і безпосередньо за допомогою художніх засобів творення образу злішого ворога Київської Русі – монголо – татарської навали. Інваріантність є відтворенням історичних процесів, які є незмінними у змінних інтерпретаціях письменника. У даному випадку визначення рівня інваріантності є структурною одиницею ступеня еквівалентності даних при проведенні письменницького дослідження у написанні художнього твору. Автор досліджує різні історичні гіпотези, які вже були раніше висунуті іншими творцями. Відповідно митець-дослідник вдається до художньо-порівняльного аналізу образів твору ворога і захисника міста Києва. Художня об’єктивність спонукає В. Малика провести своєрідну паралель між ханом Батиєм та воєводою Дмитром: вони – воїни, стоять на чолі свого війська, один із них протистояв ворогові до того, поки ще було в нього бодай кілька воїнів, а другий бився з ним, маючи за собою незліченну військову силу. Письменник показує їх як своєрідних антиподів, життєві місії яких виключають будь-яку можливість порівняння. Автор володіє відвагою в художньому плані визначити причину втрат народу в минулому і, увіч явивши цю причину, дати своєрідний урок своєму сучаснику в можливій оцінці ним подій давнини.

The article examines the formation of the image of the enemy using artistic means, using the method of variability and invariance, based on the prose work of the Ukrainian writer Volodymyr Malik. First, let’s define the definition of these principles. Variability – helps the writer to think creatively. This principle teaches creative thinking, the ability to find new, previously unexplored ways of solving problems. It assumes the availability of several ways out of any situation or task, and gives an opportunity to think more broadly. The author can have several different solutions, which will be clarified in the process of artistic and thematic analysis of the work and directly with the help of artistic means of creating the image of the evil enemy of Kyivan Rus – the Mongol-Tatar invasion. Invariance is the reproduction of historical processes that are unchanged in the changing interpretations of the writer. In this case, the determination of the level of invariance is a structural unit of the degree of equivalence of data when conducting literary research in the writing of an artistic work. The author explores various historical hypotheses that have already been put forward by other creators. Accordingly, the artist-researcher resorts to an artistic and comparative analysis of the images of the work of the enemy and the defender of the city of Kyiv. Artistic objectivity prompts V. Malik to draw a kind of parallel between Khan Batyi and Voevoda Dmytro: they are warriors, they stand at the head of their army, one of them faced the enemy before he still had at least a few soldiers, and the other fought with him , having innumerable military power behind him. The writer shows them as a kind of antipodes, whose life missions exclude any possibility of comparison. The author has the courage in artistic terms to determine the reason for the loss of the people in the past and, having revealed this reason, to give a kind of lesson to his contemporaries in his possible assessment of the events of antiquity.