Роль респіраторного мікробіому при запальній патології верхніх дихальних шляхів

Abstract

Вступ. Патогенетичні особливості гострих респіраторних інфекцій (ГРІ) пов’язані з клініч- ною презентацією обумовленою респіраторним мікробіомом верхніх дихальних шляхів. ГРІ, переважно верхніх дихальних шляхів, особливо часто зустрічається у дітей дошкільного віку [1]. Мета дослідження. Вивчити та проаналізувати мікробіом назофаренгіальної зони при ГРІ та його роль при патології верхніх дихальних шляхів. Матеріали та методи. Було проведено обстеження 112 хворих дітей (10-14р.р.) на гострі захворю- вання верхніх дихальних шляхів (ГРІ), які знаходилися на лікуванні в КНП «Ужгородська міська дитяча клінічна лікарня». Група контролю складала 25 здорових дітей ідентичних за віком та параметрами об- стеження. Мікробіологічне дослідження включало виділення збудників патологічного процесу, іденти- фікацію за морфологічними, культуральними і біохімічними властивостями на основі проведення аналі- зів змивів з носоглотки. Результати досліджень. Виділено 114 штамів умовно-патогенних мікроорганізмів, із них 33 шта- мів (29,0%) грампозитивних бактерій (Streptococcus pyogenеs, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis) та 81 штамів (71,0%) грамнегативних бактерій (Klebsiela pneumoninae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli). Біоматеріал включав вявлення групи ферментів, таких як цукраза (n-69), мальтаза (n-87), лактопероксидази (n-89). Отриманий рівень глюкози у аналізі дітей (n-84) свідчить про функціональ- ність системи деструктуризації та утворення моносахаридів. Наявність спиртів – сорбітолу (шестиа- томний спирт, n-102), маніту (шестиатомний спирт, n-84), ксиліту (п’ятитомний спирт, n-86) свідчить про можливості дезінтоксикації дитячим організмом. Також були виявлені фактори інтоксикаційного плану: ацетон (n-105), який свідчить про надмірну реплікацію бактерій у ротовій порожнині Іденти- фікація індолу у 72 випадках вказує впливи у регуляції різних аспектів фізіології бактерій рівень віру- лентності. Висновки. Найчастіші виявлення мікроорганізмів Escherichia coli (37,0%). Біоматеріал включав групи ферментів таких як - цукраза (n-69), мальтаза (n-87), лактопероксидази (n-89). Найвищий рівень у наших дослідженнях визначався лактопероксидази. Ідентифіковано негативні кореляційні взаємозв’язки Staphylococcus aureus із рівнями ферменту lactoperoxidase (r =-0,20, р=0,04) та Acetone (r =-0,21,р=0,03).

Introduction. Pathogenetic features of acute respiratory infections (ARIs) are related to the clinical presentation caused by the respiratory microbiome of the upper respiratory tract. ARI, mainly of the upper respiratory tract, is especially common in preschool children [1]. The aim. To investigate and analyze the microbiome of the nasopharyngeal zone in HRI and its role in the pathology of the upper respiratory tract. Materials and methods. 112 sick children (10-14 years old) with Acute Respiratory Infection (ARI) were examined, who were being treated at the Uzhhorod City Clinical Children Hospital. The control group consisted of 25 healthy children identical in age and examination parameters. Microbiological research included the selection of pathogens of the pathological process, identification by morphological, cultural and biochemical properties based on analyzes of nasopharinx swabs. Results.114 strains of opportunistic microorganisms were isolated, of which 33 strains (29.0%) of grampositive bacteria (Streptococcus pyogenes, Staphylococcus aureus, Enterococcus faecalis) and 81 strains (71.0%) of gram-negative bacteria (Klebsiela pneumoninae, Pseudomonas aeruginosa, Escherichia coli)). The biomaterial investigation included the detection of a enzyme groups, such as - sucrase (n=69), maltase (n=87), lactoperoxidase (n-89). The obtained level of glucose in the analysis of children (n=84) testifies to the functionality of the destructuring and formation of monosaccharides system. The presence of alcohols, as sorbitol (hexahydric alcohol, n=102), mannitol (hexahydric alcohol, n=84), xylitol (pentahydric alcohol, n=86), indicates the possibility of detoxification of the child’s organism. Factors of the intoxication direction were also found: acetone (n=105), which indicates excessive replication of bacteria in the oral cavity. Identification of indole in 72 cases indicates effects in the regulation of various aspects of bacterial physiology and the level of virulence. Conclusions. The most frequent identi􀏐ications of Escherichia coli microorganisms (37.0%) were founded. The biomaterial investigations were included groups of enzymes, such as - sucrase (n=69), maltase (n=87), lactoperoxidase (n-89). The highest level of lactoperoxidase was in our studies. Negative correlations of Staphylococcus aureus with lactoperoxidase enzyme levels (r =-0.20, p=0.04) and Acetone (r =-0.21, p=0.03) were identified.