Вплив соціолінгвістичних факторів на морфологічну структуру української мови

Abstract

У статті проаналізовано соціолінгвістичні особливості процесу входження морфологійних змін в українську мову, способи адаптації та функції у семантично спорідненій лексиці мови-реципієнта. З’ясовано, що морфологія як складова української мови вивчає слова, які є найбільш рухливими і гнучкими. Морфологійна структура української мови динамічна й постійно трансформується відповідно до розвитку мовної спільноти, відображаючи соціальні зміни і тенденції. Соціолінгвістичні фактори в конкретний історичний період стимулюють процес трансформації лексичної бази та оновлюють її за рахунок іншомовних елементів. Аналіз змін у лексичній та граматичній мовних системах є позитивним тоді, коли він враховує розвиток її складових на тлі історичних подій, соціально-політичних і культурних умов певного періоду. Метою дослідження є виокремлення факторів соціолінгвістичного спрямування, що призводять до трансформації морфологійної структури слів. В основних результатах подано інформацію про виникнення, засвоєння та адаптацію слів під дією соціолінгвістичних чинників, які є одними із найважливіших наслідків впливу на розвиток морфологійної системи й яскравим проявом мовної взаємодії. Доведено, що до соціолінгвістичних чинників належать мовлення соціальних груп, діалектне оточення, соціальна комунікація та ін. Мова не існує як явище, відокремлене від суспільства, а відображає і виражає поняття, явища та процеси, що впливають на соціум. Специфіка функціювання мовних одиниць стає більш очевидною у порівнянні з аналогічними процесами в інших мовах. Для практичного вивчення української мови важливо дослідити їхню трансформацію під впливом соціолінгвістичних факторів. У висновках наголошено на важливості соціолінгвістичних чинників на формування зв’язку між мовою і суспільством, її унормування та співвідношення з іншими мовами.

The article analyzes the sociolinguistic features of the process of the introduction of morphological changes into the Ukrainian language, methods of their adaptation and functions in the semantically related lexicon of the recipient language. It was found that morphology as a component of the Ukrainian language studies words that are the most mobile and flexible and word change. The morphological structure of the Ukrainian language is dynamic and constantly changes with the development of the language community, reflecting social changes and trends. Sociolinguistic factors in a specific historical period stimulate the process of transformation of the lexical base and update it at the expense of foreign language elements. The analysis of changes in the lexical system of a language is positive when it takes into account the development of its constituent elements against the background of historical events and socio-political and cultural conditions of a certain period. The purpose of the study is to identify sociolinguistic factors that lead to the transformation of the morphological structure of words. The main results provide information on the emergence, assimilation and adaptation of loanwords under the influence of sociolinguistic factors, which are one of the most important consequences of the influence on the development of morphological systems and a vivid manifestation of language interaction. It has been proven that sociolinguistic factors include speech of social groups, dialect environment, social relations, etc. Language does not exist as a phenomenon separated from society, but reflects and expresses concepts, phenomena and processes that exist in society. The specificity of the functioning of borrowings in one language becomes more obvious in comparison with similar processes in other languages. For the practical study of the Ukrainian language, it is important to identify the general and specific features of the functioning of words, their origin in different languages and their transformation under the influence of sociolinguistic factors. The conclusions show the importance of sociolinguistic factors in the formation of the connection between language and society, its normalization and relationship with other languages.