Кулінарна термінологія давніх римлян

Abstract

Статтю присвячено аналізу і систематизації мовних одиниць латинської мови, які репрезентують гастрономічний код культури давніх римлян. Актуальність дослідження обумовлена необхідністю комплексного аналізу кулінарної лексики латинської мови з погляду системної організації, а також відсутністю у вітчизняній класичній філології розвідок, присвячених вивченню гастрономічної термінології римлян. Матеріалом дослідження слугувала єдина збережена кулінарна книга часів античності “De re coquinaria”, авторство якої приписують Марку Ґавію Апіцію, відомому гурману і марнотратнику часів ранньої Римської імперії. Кулінарний корпус Апіція складається з десяти книг (468 рецептів), кожна з яких має грецький заголовок і відповідну тематику. Книга Апіція – це своєрідна антологія кулінарних знань У статті збірку рецептів Апіція розглядаємо як специфічний різновид тексту, який дозволяє простежити становлення і розвиток кулінарної лексики латинської мови, розглянути її як об’єкт матеріальної культури. Назви продуктів харчування, страв, процесів приготування їжі слугують не тільки ідентифікатором самобутності давніх римлян, дзеркаом його звичаїв, традицій і гастрономічної культури, а й належать до однієї з найдавніших груп словникового складу латинської мови. У результаті аналізу лексики кулінарної книги Апіція виявлено, що тематична група кулінаронімів нараховує 690 одиниць і містить наступні тематичні групи: сировина, страви, смакові добавки, напої, кухонний посуд і начиння, спосіб приготування страв, міри об’єму і ваги. Кулінарні терміни на позначення інгредієнтів, страв, спецій, напоїв, посуду представлені в латинській мові здебільшого іменниками, а кулінарних процесів – дієсловами. За структурним типом латинські кулнароніми на позначення страв представлені здебільшого полікомпонентними структурами з опорним іменником та залежним від нього прикметником/дієприкметником чи іменниково-прикметниковою конструкцією, інших тематичних груп – однокомпонентними термінами. Варіативність кулінаронімів тематичної групи “Страви” часто мотивована епонімами, топонімами, компонентами-конкретизаторами, темпоральною ознакою, вказівкою на спосіб приготування страви. Дослідження кулінарної лексики за тематичним принципом уможливлює її ґрунтовний опис, дозволяє пізнати особливості харчової поведінки і культури давніх римлян.

This research was dedicated to the analysis and systematization of Latin language elements that represent the relationship between food and culture and culinary customs of ancient Romans. The relevancy of the study is determined by the necessity of comprehensive analysis of culinary-related vocabulary and by the lack of relevant research in modern studies of classical philology. This work is based on “De re coquinaria” (also referred to as “Apicius”), which is known to be the only surviving collection of Roman cookery recipes. The authorship of the manuscript is often attributed to Marcus Gavius Apicius, the famous Roman gourmet and spendthrift. The collection consists of ten books (468 recipes) that each have a Greek title and an individual theme. For this research, Apicius was used as a base for studying the formation and development of culinary terminology in the Latin language. Names of various foods, dishes, and cookery processes not only determine the identity of ancient Romans, their traditions, and gastronomy culture but also belong to one of the earliest vocabulary groups in the Latin language. As a result of this research, it was determined that Apicius includes 690 culinary terms and has the following thematic groups: foods (ingredients), meals, spices, and other additives, drinks, dishware and kitchen utensils, recipes, and cooking instructions, calculations of weight and volume. Culinary terms describing ingredients, dishes, spices, beverages, and dishware in Latin language are mainly represented by nouns and cookery processes by verbs. According to the structural type, culinary vocabulary defining food in the Latin language is mostly represented by multicomponent noun phrases with adjective and adverb modifiers, while other thematic groups are expressed via a single component language unit. The diversity of culinary terms in the lexical group “Dishes” is motivated by eponyms, toponyms, concretizing components, temporal relevance, and an indication of the cooking technique. The study of culinary vocabulary based on thematic principles enables its thorough description and allows us to examine the traits of food behavior and culture of ancient Romans. This type of vocabulary also depicts the way of life of ancient Rome.