Textile and text: fashion and literature in the context of high and low culture

Abstract

As the title implies the article describes the artistic fields of fashion and literature in the context of high and low culture. It is spoken in detail about the historical circumstances of the separation of culture into high and low as a means of establishing class distinctions during the second half of the 19th – early 20th centuries. The study examines the commercialization of popular literature, the massification of the classics, and the different nature of engagement with culture between classes as factors contributing to the high/low divide following industrialization. Much attention is given to the emergence of fashion as a direct result of industrialization and mass production and their implications on fashion as a class-signaling tool. It is reported that women’s fashion in the second half of the 19th – early 20th centuries reflected anti-industrial narratives observed in prominent artistic movements of the time. The fact that fashion should be discussed as a legitimate artistic product is stressed. By acknowledging the significance of the decorative function of clothes and context-depended perception of the artistic value tendencies of simplification and de-accentuation of fashion products are refuted, leveling it with other branches of art. It is shown that culture’s class-based distinction is still prevalent today despite a tendency toward omnivorous consumption of culture among the privileged groups. It is stressed that the modern mass culture encourages overconsumption due to its reliance on rapid trend turnover observed in mass fashion and literature not comparable with the historical critiques of the commodification of culture. Omnivorousness can contribute to the sustainable consumption of both fashion and literature by prioritizing mindful and critical engagement with culture.

Відповідно до заголовку стаття описує мистецькі сфери моди та літератури у контексті високої та низької культури. У роботі детально йдеться про історичні обставини поділу культури на високу і низьку як засіб встановлення класових відмінностей у другій половині 19-го – на початку 20-го століття. Дане дослідження розглядає комерціалізацію популярної літератури, масифікацію класичних творів, а також – природу взаємодії з культурою між різними класами як фактори, що посприяли розриву між високою і низькою культурою після початку індустріалізації. Велика увага приділяється виникненню моди як прямого результату індустріалізації та масового виробництва, та їх впливу на моду як інструмент позначення класової приналежності. У статті повідомляється, що жіноча мода другої половини 19-го – початку 20-го століть відображала антиіндустріальні наративи, які спостерігалися у чільних мистецьких рухах того часу. Наголошується на тому, що моду слід обговорювати як легітимний мистецький продукт. Через визнання значущості декоративної функції одягу та контекстного сприйняття художньої цінності спростовуються тенденції спрощення та деакцентування продуктів моди, підносячи їх на один рівень з іншими галузями мистецтва. У роботі демонструється, що класове розрізнення культури все ще поширене сьогодні, незважаючи на тенденцію до «всеядного» споживання культури серед привілейованих груп. Також наголошується на тому, що сучасна масова культура заохочує надмірне споживання через свою залежність від швидкого обороту тенденцій, які спостерігаються в масовій моді та літературі, що не порівняти з історичною критикою комодифікації культури. Відповідно, культурна «всеядність» може сприяти більш відповідальному споживанню як моди, так і літератури, віддаючи пріоритет усвідомленому та критичному споживанню культури.