Відприслівникові частки в сучасній українській мові як синкретичні одиниці

Abstract

У статті в теоретичному і практичному аспектах розглянуто відприслівникові частки в українській мові з урахуванням явищ міжчастиномовної омонімії та синкретизму. Здійснено спробу розкрити механізм утворення таких мовних одиниць. З’ясовано семантичні передумови, причини та закономірності процесів партикуляції, при цьому враховано синкретичну природу аналізованих транспозитів. Визначити частиномовний статус таких однозвучних слів складно, тому що прислівники дуже часто полісемічні, відадвербіальні частки теж не завжди мають одне значення (якщо вважати, що лексичне значення у них є) чи здатні надавати різних семантичних відтінків реченням (якщо погодитись із тими дослідниками, що частка не має самостійного лексичного значення). Осмислено конкретні випадки переходу прислівників у частки. Перехід прислівників у частки, який можна простежити у контексті, супроводжується внутрішньою зміною загальночастиномовного значення адвербіальності на модальність. Проаналізовані функціональні омоніми, до складу яких входять похідні частки, визначено як синкретично-недиференційовані. Виявлено, що легше піддаються партикуляції ті прислівники, які є полісемійними, які мають чимало переносних значень. Розглянуто ті морфолого-синтаксичні зміни, яких зазнають твірні слова в процесі транспозиції. Водночас виявлено спільність семи чи сем у мотивувальних слів і похідних часток, що дає підстави розглядати омопари (омокомплекси) функціональних омонімів як синкретичні утворення. Для доведення того, що міжчастиномовні омоніми прислівник / частка є синкретичними одиницями використано напрацювання етимологів. На зібраному фактичному матеріалі описано різні функціонально-семантичні особливості відадвербіальних часток. Факти транспозиції із самостійної частини мови у службову виявлено за допомогою таких критеріїв, як підбір синонімів та нівеляція синтаксичної ролі, регулярність уживання окремих прислівників у функції часток. На прикладі явища міжчастиномовної омонімії продемонстровано складні та взаємопов’язані процеси розвитку морфологічної системи української мови, показано широкі можливості реалізації словесних знаків у контексті.

The article analyses adverbial particles in the Ukrainian language from theoretical and practical perspectives, taking into account the phenomena of lexico-grammatical homonymy and syncretism. The study aims to reveal the mechanism of formation of such language units. The semantic conditions, reasons, and patterns of the particulization processes are established, while taking into account the syncretic nature of the analysed transposits. It is difficult to determine the part of speech status of such homonyms, because adverbs are very often polysemic, and adverbial particles do not always have one meaning (if we consider them to have a lexical meaning) or are able to give different semantic shades of meaning to sentences (if we agree with those researchers that believe that the particle does not have an independent lexical meaning). Specific cases of the transition of adverbs into particles are considered. The transition of adverbs into particles that can be observed in the context is accompanied by an internal change of the part of speech meaning of adverbiality to modality. The analysed functional homonyms, which include derived particles, are defined as syncretically undifferentiated. It has been established that polysemous adverbs that have many figurative meanings are more likely to be particulized. The morphological and syntactic changes that root words undergo during transposition are described. At the same time, the study has discovered a common seme or semes in motivational lexemes and derived particles, which allows us to consider homonym pairs (homonym complexes) of functional homonyms as syncretic formations. The article uses etymologists’ research to prove that adverb/particle lexico-grammatical homonyms are syncretic units. Based on the collected material, it describes various functional and semantic features of adverbial particles. The instances of transposition from the nominal part of speech to the functional one have been found by using such criteria as the selection of synonyms, leveling of the syntactic role, and the regularity of using individual adverbs in the function of particles. On the example of the phenomenon of lexico-grammatical homonymy, the study demonstrates complex and interrelated processes behind the development of the morphological system of the Ukrainian language, as well as shows wide functional possibilities of lexemes in the context.