Phenomena of polysemy in verbal lexemes in the texts of scientific and technical discourse

Abstract

The article considers the cases of polysemy in the texts of one of the engineering specialties “Acoustics”. The compiled text corpus is referred to scientific and technical discourse and is based on the scientific articles taken from the journals of corresponding field of engineering: Journal of Acoustic Society of America, Journal of the Audio Engineering Society, Applied Acoustics, IEEE Transactions of Antennae and Propagation, The Journal of the Society of America. The text corpus consists of 200 thousand tokens. The main methods used are as follows: statistical methods for compilation of probabilistic-statistical modal (frequency dictionary), calculation the verbal units and creating the verb list for the future research; contextual method for detecting the lexical semantic variants of polysemous verbs functioning in the text corpus; method of expert assessment – serving the specialists in the field “Acoustics” – in order to correctly choose the meanings of the verbs; method of consideration of definitions demonstrating the semantic structure of the distinguished polysemous verbs and fixed in the normative dictionaries Webster’s and Hornby’s; method of comparison of the units of semantic structures fixed in the normative dictionaries and their lexical semantic variants met in the real texts. The article includes some examples of polysemous verbs to demonstrate the principles of comparison. The experiment has showed that the thesis of some theoreticians about the decrease of semantic structure of words functioning in engineering texts is not correct enough since although all the meanings of semantic structure are not presented in the analyzed verbs but according to the facts they acquire the extra meanings which are absent in the dictionary entries. This allows to come to the conclusions that such facts will promote the further expand of the semantic structures of some words. In addition the results of the research evidently demonstrate the interaction between the language system and speech units. The experiment has showed a direct proportional relationship between the frequency of a word, its belonging to a definite stratification layer – commonly used, general scientific and terminological and the presence of polysemy. It appears that the higher the frequency of use of verbal unit the bigger the probability to become an element of commonly used or general scientific layers and be polysemous. The terms are usually concentrated in the low frequency zone of the verb list and certainly are monosemous.

У статті розглядаються випадки полісемії в текстах однієї з технічних спеціальностей «Акустика». Сформований текстовий корпус відноситься до науково-технічного дискурсу та базується на наукових статтях, взятих із журналів відповідної галузі техніки: Journal of Acoustic Society of America, Journal of Audio Engineering Society, Applied Acoustics, IEEE Transactions of Antennae та Розповсюдження, журнал Товариства Америки. Текстовий корпус складаються з 200 тис. слововживань. Основними методами, які використовуються, є наступні: статистичні методи для складання імовірнісно-статистичної моделі (частотного словника), розрахунку дієслівних одиниць та створення списку дієслів для майбутніх досліджень; контекстний метод виявлення лексико-семантичних варіантів функціонування багатозначних дієслів у текстовому корпусі; метод експертної оцінки – використання спеціалістів у галузі «Акустика» – з метою правильного вибору значень дієслів; методика розгляду дефініцій, що демонструють семантичну структуру виділених багатозначних дієслів і зафіксованих у нормативних словниках Webster’s та Hornby’s; метод зіставлення одиниць семантичних структур, зафіксованих у нормативних словниках, та їх лексико-семантичних варіантів, що зустрічаються в реальних текстах. У статті наведено кілька прикладів багатозначних дієслів для демонстрації принципів порівняння. Експеримент показав, що теза деяких теоретиків про зменшення семантичної структури слів, що функціонують в технічних текстах, є недостатньо коректною, оскільки хоча в аналізованих дієсловах не представлені всі значення семантичної структури, але за фактом вони набувають додаткового значення, яких немає в словникових статтях. Це дозволяє дійти висновку, що такі факти сприятимуть подальшому розширенню семантичних структур в дефініціях деяких слів. Крім того, результати дослідження наочно демонструють взаємодію мовної системи та мовленних одиниць. Експеримент показав прямо пропорційну залежність між частотністю слова, його приналежністю до певного шару стратифікації – загальновживаного, загальнонаукового та термінологічного та наявністю полісемії. Виявляється, що чим вища частота вживання вербальної одиниці, тим більша його ймовірність стати елементом загальновживаних або загальнонаукових пластів і бути багатозначною. Терміни зазвичай зосереджені в низькочастотній зоні списку дієслів і, звичайно, однозначні.