Особливості мови манґи як одного з різновидів мови масової культури Японії

Abstract

У японських коміксах манґа, які являють собою яскравий жанр сучасної японської масової культури, функціонує різновид мови, що відрізняється від літературного стандарту на всіх мовних рівнях. На фонетичному рівні мові манґи притаманне стягнення двох сусідніх голосних звуків на межі частин складного слова в один, емфатичне скорочення відкритого складу, емфатичне подовження голосних, асиміляція дзвінкого м’якопіднебінного проривного приголосного /ґ/ за зразком кансайського діалекту японської мови, редукція голосного у позиції перед приголосним /н/ із подвоєнням останнього, редукція одного чи двох голосних у позиції після приголосного /н/, перетворення подовженого голосного на короткий у позиції в кінці слова. На лексичному рівні мова манґи послуговується сленґізмами, лексичними діалектизмами, просторічною та пейоративною лексикою, а також невмотивованими запозиченнями з англійськими. На морфологічному рівні мові манґи притаманне вживання ненормативних зв’язок, ненормативне відмінювання дієслів, просторічно-розмовне скорочення у флексії тривалого виду дієслова, редукція заперечної форми дієслова з подальшою редуплікацією задля підсилення значення, нехтування відмінковими частками. На синтаксичному рівні мова манґи характеризується надмірним уживанням неповних речень (еліптованих і номінативних), а також порушенням порядку слів у реченні, який у японській мові є суворо фіксованим (порушення порядку слів представлене інверсією та парцеляцією). При цьому деякі неповні речення представлені одним словом-вигуком. Фонетичні девіації у мові манґи ідентичні до тих, що наявні у розмовному мовленні, просторіччі, діалектах. Девіації на лексичному рівні відповідають просторіччю, сленґу, територіальним діалектам і меншою мірою макаронічному мовленню. Відхилення на морфологічному рівні відповідають територіальним і просторічним мовним девіаціям, а на синтаксичному – неформальному розмовному стилю і просторіччю. У зв’язку з різноплановістю мовних відхилень від літературного стандарту постає проблема визначення соціофункційного статусу мови масової культури.

Japanese manga comics that are a vivid genre of modern Japanese mass culture are characterized by a kind of language that differs from the literary standard at all linguistic levels. At the phonetic level, the manga language is characterized by the contraction of two adjacent vowel sounds on the border of the parts of a compound word into one, emphatic shortening of an open syllable, emphatic lengthening of vowels, assimilation of the sonorous soft palatal breakthrough consonant /g/ according to the model of the Kansai dialect of the Japanese language, reduction of the vowel in the position before consonant /n/ with the doubling of the latter, reduction of one or two vowels in the position after the consonant /n/, transformation of a long vowel into a short one in the position at the end of the word. At the lexical level, manga language uses slang words, dialect words, colloquial and pejorative vocabulary, as well as unmotivated borrowings from English. At the morphological level, manga language is characterized by the use of non-normative conjunctions, non-normative conjugation of verbs, colloquial reduction in the inflection of the continuous form of the verb, reduction of the negative form of the verb followed by reduplication to strengthen the meaning, omission of case particles. At the syntactic level, the language of manga is characterized by excessive use of incomplete sentences (elliptical and nominative ones), as well as a violation of the order of words in a sentence, which is strictly fixed in the Japanese language (violation of word order is represented by inversion and parcellation). At the same time, some incomplete sentences are represented by single interjection. Phonetic deviations in the manga language are identical to those found in colloquial speech, vernacular, and dialects. Deviations at the lexical level correspond to colloquial speech, slang, territorial dialects and, to a lesser extent, macaronic speech. Deviations at the morphological level correspond to territorial and colloquial language deviations, and at the syntactic level – to the informal conversational style and colloquialism. In connection with the diversity of language deviations from the literary standard, the problem of determining the socio-functional status of the language of mass culture arises.