Проблеми призначення, перерахунку пенсії ВПО під час воєнного стану

Abstract

Соціальне забезпечення та захист громадян України є одним із найважливіших напрямків діяльності держави. Держава відповідає за матеріальне забезпечення своїх громадян, створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та трудової діяльності, реалізує програми професійно-технічної освіти і навчання відповідно до суспільних потреб.Право на соціальний захист закріплено в українському законодавстві, зокрема статтею 46 Кон-ституції України передбачено: «Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. З початком повномасштабної збройної агресії яка призвело до масової міграції українців з тимчасово окупованих територій та появи все більше осіб зі статусом внутрішньо переміщеної особи, проблема конституційно правової захищеності внутрішньо переміщених осіб стала ще гострішою та актуальнішою, особливо в питанні їхнього пенсійного забезпечення як форми реалізації гарантування достатнього рівня життя. Найактивніше внутрішнє переміщення населення з території Луганської, Донецької, Запорізької областей розпочалося одразу після початку бойових дій в окремих районах і містах цих територій. У статті розглянуто особливості правого внутрішньо переміщеної особи та особливості їх пенсійного забезпечення, досліджено судова практика предметом спору яких є підтвердження трудового стажу внутрішньо переміщеної особи. Розглянуто міжнародну практику у схожих спорах.Особлива увага приділяється дослідженню правового статусу внутрішньо переміщеної особи.

Social security and protection of citizens of Ukraine is one of the separate directions of state activity. The state is responsible for the material support of its citizens, creates conditions for the full exercise of the right to work by citizens, ensures the level of opportunities in choosing a profession and labor activity, implements vocational education and training programs in accordance with public needs.The right to social protection is enshrined in Ukrainian legislation, in particular, Article 46 of the Constitution of Ukraine provides: “Citizens have the right to social protection, which includes the right to support them in the event of total, partial or temporary disability, loss of a breadwinner, unemployment due to circumstances beyond their control, as well as in old age and in other cases provided for by law.This right is guaranteed by mandatory state social insurance at the expense of insurance contributions of citizens, enterprises, institutions and organizations, as well as budgetary and other sources of social security; creation of networks of state, communal, and private institutions for the care of the disabled.With the beginning of the full-scale armed aggression that led to the mass migration of Ukrainians from the temporarily occupied territories and the appearance of more and more people with the status of internally displaced persons, the problem of the constitutional legal protection of internally displaced persons became even more acute and urgent, especially in the issue of their pension provision as a form of implementation of guaranteeing sufficient standard of living The most active internal displacement of the population from the territory of Luhansk, Donetsk, and Zaporizhzhia regions began immediately after the start of hostilities in certain districts and cities of these territories The article examines the specifics of the right of an internally displaced person and the specifics of their pension provision, examines judicial practice, the subject of which is the confirmation of the work experience of an internally displaced person. International practice in similar disputes is considered.Special attention is paid to the study of the legal status of an internally displaced person.