Principles of cognitive modelling of intersemiotic translation of a literary text

Abstract

In the article the main methodological principles of cognitive and semiotic modelling of a literary intersemiotic translation are highlighted. The semiotic model of translation is viewed as a construct/scheme for reproducing the meaning, representing a certain segment of the world through the signs of the recipient’s language. The most complex element of this model is the cognitive-semiotic reproduction of modality, both of the whole original text and its fragments with modal meanings through signs of another linguoculture. Particular attention is paid to the conceptualization of translation in semiotics by researchers E. Kourdis and M. Zafiri, who approach this from the perspective of language teaching when discussing cognitive-semiotic translation. The sense and meaning of a literary text are realized and amplified through continual translation processes. We state in this investigation that literary texts incorporate language in conjunction with other semiotic resources, such as images, descriptions of playing musical instruments, singing, various environmental sounds, colors, etc. These are the modalities that express the deontic, epistemic, and axiological modalities of the text. This indicates that every text is inherently multimodal as a result of the configuration of various semiotic modes within its modal framework. From this perspective, the semiotic model of translation is both a process and a result of transferring meaning between two languages through the translation of signs into signs. In the analyzed literary texts various sign systems are present, ranging from universal cultural codes to their national symbols. Accordingly, the author’s modality as a cognitive-semiotic construct in the translation process must be reproduced by comparing signs of different semiotic systems and their adequate construction by another language system.

У статті У статті обговорюються основні методологічні принципи когнітивного та семіотичного моделювання художнього інтерсеміотичного перекладу. Семіотична модель перекладу розглядається як конструкт/схема відтворення значення, яке представляє певний сегмент світу за допомогою знаків мови реципієнта. Найскладнішим елементом цієї моделі є когнітивно-семіотичне відтворення модальності, як цілого оригінального тексту, так і його фрагментів із модальними значеннями за допомогою знаків іншої лінгвокультури. Особлива увага приділяється концептуалізації перекладу в семіотиці дослідниками Е. Курдісом та М. Зафірі, які розглядають цей процес з позиції викладання мови на основі технології когнітивно-семіотичного перекладу. Смисл і значення художнього тексту реалізуються та посилюються через неперервні процеси перекладу. У дослідженні зазначено, що художні тексти охоплюють мову у поєднанні з іншими семіотичними ресурсами, такими як зображення, описи гри на музичних інструментах, співу, різних звуків навколишнього середовища, кольорів тощо. Вони є модусами, що виражають деонтичну, епістемічну та аксіологічну модальності тексту. Відповідно кожен текст є мультимодальним за своєю природою в результаті конфігурації різних семіотичних модусів його модального плану. З цієї перспективи, семіотична модель перекладу є одночасно процесом і результатом передачі значення між двома мовами шляхом перекладу одних знаків в інші знаки. В аналізованих художніх текстах присутні різні знакові системи – від універсальних культурних кодів до їх національних символів. Отже, авторська модальність як когнітивно-семіотичний конструкт у процесі перекладу має бути відтворена шляхом зіставлення знаків різних семіотичних систем та їх адекватною конструкцією іншою мовною системою.