Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал: https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/64408
Назва: Особливості відтворення комічного як культурологічної проблеми у художніх текстах (на матеріалі твору австрійського письменника Томаса Бернгарда «Старі майстри»)
Інші назви: The comic as a cultural problem and the specifics of its rendering in literary texts based on the work of the Austrian writer Thomas Bernhard “Old Masters”
Автори: Євтушевська, Ю. Ю.
Ключові слова: художній текст, переклад, комічне, перекладацькі стратегії, лінгвокультура, literary text, translation, comic, translation strategies, linguistic culture
Дата публікації: 2024
Видавництво: Видавничий дім "Гельветика"
Бібліографічний опис: Євтушевська Ю. Ю. Особливості відтворення комічного як культурологічної проблеми у художніх текстах (на матеріалі твору австрійського письменника Томаса Бернгарда «Старі майстри») / Ю. Ю. Євтушевська // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Т. 1, вип. 33. – С. 161–167. – Бібліогр.: с. 167 (15 назв); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/33/part_1/30.pdf
Серія/номер: Закарпатські філологічні студії;
Короткий огляд (реферат): Статтю присвячено дослідженню особливостей відтворення явища комічного як культурологічної проблеми у художніх текстах. За допомогою методу перекладознавчого аналізу тексту у рамках даного дослідження проаналізовано та визначено основні мовні засоби реалізації комічного у прозовій комедії австрійського письменника Т.Бернгарда «Старі майстри» та перекладацькі способи відтворення даного явища в україномовному перекладі, виконаному перекладачем Т.Гаврилівим. У статті висловлюється припущення, що для австрійської лінгвокультури притаманна реалізація комічного через такі мовні засоби як авторські номінальні та вербальні композити із негативним компонентом, обсценні та стилістично знижені лексичні одиниці, іронічні метафори та порівняння. У межах даної наукової розвідки проаналізовано та висвітлено перекладацькі способи відтворення комічного, серед яких зокрема були виявлені такі як відтворення авторських номінальних композитів у тексті оригіналу авторськими новотворами зі схожою семантикою у перекладі, компенсація комічного ефекту за допомогою гри слів, відтворення стилістично зниженої лексики контекстуальними відповідниками та відтворення стилістично нейтральної лексики експресивними або культурно-забарвленими лексичними одиницями, а також аналізується доречність використання таких способів перекладу комічного. Окрім того представлена розвідка висвітлює проблему потенційних труднощів у розпізнанні та інтерпретації перекладачем явища комічного у вихідному тексті, одним із чинників таких труднощів було названо можливі розбіжності у творенні та реалізації комічного у свідомості представників різних лінгвокультур. З’ясовано, що завдяки використанню перекладачем культурно-забарвлених та експресивних елементів україномовний текст характеризується в цілому більш високим ступенем експресивності. У статті було також підкреслено, що такий спосіб перекладу має свої переваги та недоліки і є дискусійним, оскільки може призвести до порушення образності та втрати авторського задуму. Зокрема, коли йдеться про відтворення комічного образу конкретної культурної спільноти. Результати дослідження є внеском у розвиток сучасної теорії художнього перекладу і можуть бути використані у викладанні теоретичних та практичних курсів перекладу.
The article investigates the study of the comic phenomenon as a cultural problem and the ways of its rendering in literary texts. By using the method of translation analysis, the article analyzes and defines the main linguistic means of realizing the comic in the prose comedy of the Austrian writer T.Bernhard “The Old Masters” and the ways of rendering this phenomenon in the Ukrainian translation performed by the translator T.Gavryliv. It was suggested that the implementation of the comic through such linguistic means as the author’s nominal and verbal composites with a negative component, obscene and stylistically reduced lexical units, ironic metaphors, and comparisons are inherent in the Austrian linguistic culture. The ways of comic rendering were also analyzed and highlighted, among which, in particular, the reproduction of authorial nominal composites in the original text by authorial innovations with similar semantics in the translation, compensation of the comic effect with the help of wordplay, rendering of stylistically reduced vocabulary with contextual equivalents, and rendering of stylistically neutral vocabulary with expressive or culturally marked lexical units. The appropriateness of using such ways of comic rendering in the literary translation was also analyzed. The article emphasizes potential difficulties in recognizing and interpreting the comic in the source text by the translator due to potential differences in the creation and implementation of the comic among representatives of different linguistic cultures. It was found that because of the translator’s use of culturally marked and expressive elements, the Ukrainian-language text is characterized by a higher degree of expressiveness. The article also defines that this method of translation has its advantages and disadvantages and is debatable, as it can lead to the loss of the imagery and the author’s intention. In particular, when it comes to the rendering of a comic image of a specific cultural community. The results of the research contribute to the development of the modern theory of literary translation and can be used in teaching theoretical and practical translation courses.
Тип: Text
Тип публікації: Стаття
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/64408
ISSN: 2663-4899
Розташовується у зібраннях:Закарпатські філологічні студії Випуск 33 Том 1 2024

Файли цього матеріалу:
Файл Опис РозмірФормат 
ОСОБЛИВОСТІ ВІДТВОРЕННЯ КОМІЧНОГО.pdf426.69 kBAdobe PDFПереглянути/Відкрити


Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.