Дієслівні експресиви на позначення процесу мовлення в сучасній українській мові

Abstract

У статті досліджено емоційно-експресивну лексику української мови, яка є важливим складником системи виражально-зображальних засобів художніх текстів. Зокрема схарактеризовано експресиви на позначення процесу мовлення на матеріалі творів сучасної письменниці Люко Дашвар, які нині стали справжніми бестселерами («Село не люди», «Молоко з кров’ю», «РАЙ.центр», «#Галябезголови»). Проаналізовано використання дієслів на позначення процесу мовлення, що репрезентують емоційно-експресивну лексику та відповідно класифіковано їх залежно від маркування в лексикографічних виданнях: розмовні, фамільярні, зневажливі, іронічні. Більшість складають розмовні дієслова, які переважно вжито для створення відповідного колориту мовлення персонажів. Лексеми з конотацією фамільярності та зневажливості мають виразний експресивно-стилістичний потенціал, забезпечуючи вплив на емоційну сферу читача. Досліджено експресиви, які мають декілька стилістичних маркувань. Доведено, що в поєднанні з іншими стилістично маркованими лексемами такі дієслова набувають особливої експресії. З’ясовано зміни в лексичному значенні певних експресивів упродовж розвитку мови та визначено їхню стилістичну роль. Виявлено, що на зміну емоційно-експресивного забарвлення дієслова впливає його морфемна будова, зокрема наявність / відсутність префікса. Виділено семантичні групи експресивних дієслів на позначення різних виявів процесу мовлення: доцільність, швидкість, гучність, виразність тощо. Завдяки використанню цих дієслів читач може краще уявити зображувану ситуацію, адже вони передають не лише відтінки значень, але й емоції, які переживають персонажі творів. Зроблено висновки, що дієслівні експресиви на позначення процесу мовлення становлять невичерпний потенціал української мови для вираження думок, почуттів, емоцій, а також виявляють її національну самобутність.

The article examines the emotional and expressive vocabulary of the Ukrainian language, which is an important component of the system of expressive and pictorial means of artistic texts. In particular, the expressions used to denote the speech process are characterized based on the works of the modern writer Lyuko Dashvar, which have now become real bestsellers (“The village is not people”, “Milk with blood”, “District center”, “#HeadlessGalya”). The use of verbs to denote the speech process representing emotional and expressive vocabulary was analyzed and classified according to their marking in lexicographic editions: colloquial, familiar, derogatory, ironic. Most of them are colloquial verbs, which are mainly used to create the appropriate flavor of the characters’ speech. Lexemes with the connotation of familiarity and disdain have a distinct expressive and stylistic potential, providing influence on the reader’s emotional sphere. Expressions that have several stylistic markings have been studied. It is proved that in combination with other stylistically marked lexemes, such verbs acquire a special expression. The changes in the lexical meaning of certain expressions during the development of the language are clarified and their stylistic role is determined. It was found that the change of the emotional and expressive coloring of the verb is influenced by its morpheme structure, in particular the presence / absence of a prefix. Semantic groups of expressive verbs are distinguished to indicate various manifestations of the speech process: expediency, speed, loudness, expressiveness, etc. Thanks to the use of these verbs, the reader can better imagine the depicted situation, because they convey not only the shades of meaning, but also the emotions experienced by the characters of the works. Conclusions were made that verbal expressions that denote the speech process constitute the inexhaustible potential of the Ukrainian language for expressing thoughts, feelings, emotions, and also reveal its national identity.