Роль “м’якого права” в аспекті становлення цілісної системи альтернативних способів вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з урахуванням українського контексту

Abstract

У статті аналізується роль “м’якого права” в аспекті становлення цілісної системи альтернативних способів вирішення спорів у сфері публічно-правових відносин з урахуванням українського контексту. Вказується на особливу місію “м’якого права” у такому становленні, оскільки являючи собою сукупність авторитетних та обґрунтованих рекомендацій, воно виступає змістовним дороговказом для реформування вітчизняного законодавства у сфері організації та функціювання альтернативного вирішення спорів, у тому числі й у сфері публічно-правових відносин. При цьому робиться застереження щодо важливості уважного та ретельного аналізу таких рекомендацій та необхідності проводити роботу щодо їх втілення у практику законотворчої, правозастосовної та правореалізаційної діяльності з урахуванням українського контексту.В Україні зроблені певні кроки щодо унормування альтернативного вирішення спорів та конфліктів, але варто констатувати той факт, що динаміка законодавчого унормування цих питань указує на те, що держава на цьому треку дуже суттєво відстає від реальних потреб практики, розвитку суспільних відносин та доктринальних напрацювань у цій царині. Особливої актуальності наявність якісного правового регулювання набуває щодо вирішення правових спорів і конфліктів саме за участі суб’єктів з публічними інтересами, а особливо за участі органів публічної влади (органів державної влади та місцевого самоврядування). Це зумовлено тим, що використання альтернативних форм за таких умов може тягти за собою корупційну складову. У контексті цього вказується на те, що для недопущення такої ситуації всі посередницькі форми альтернативного вирішення спорів та конфліктів повинні отримати своє наповнення з точки зору підходу до них як до реального структурованого процесу, що знаходить свою формалізовану конфігурацію у приписах законодавчих актів та у першу чергу на рівні законів України. У 2001 році Комітет Міністрів Ради Європи ухвалив Рекомендації Rec (2001) [1], що є джерелом “м’якого права”, яке разом з іншими рекомендаціями повинно отримати свій розвиток в аспекті запровадження альтернативного вирішення спорів та становлення відповідних способів та процедур як цілісної системи.

The article analyzes the role of «soft law» in the aspect of forming a whole system of alternative ways of resolving disputes in the field of public-law relations, taking into account the Ukrainian context. The special mission of «soft law» in this situation is pointed out, since it represents a set of authoritative and well-founded recommendations, it serves as a meaningful guide for reforming domestic legislation in the field of organization and functioning of alternative dispute resolution, including in the field of public-legal relations . At the same time, a caveat is made regarding the importance of careful and careful analysis of such recommendations and the need to carry out work on their implementation in the practice of law-making, law enforcement and law enforcement activities, taking into account the Ukrainian context.Certain steps have been taken in Ukraine to normalize alternative dispute and conflict resolution but it is worth stating the fact that the dynamics of legislative regulation of these issues indicates that the state on this track is significantly lagging behind the real needs of practice, the development of social relations, and doctrinal developments in this area. to the queen The presence of high-quality legal regulation becomes especially relevant in relation to the resolution of legal disputes and conflicts precisely with the participation of subjects with public interests, and especially with the participation of public authorities (state authorities and local governments). This is due to the fact that the use of alternative forms under such conditions may entail a corruption component.In this context, it is indicated that in order to prevent such a situation, all mediation forms of alternative resolution of disputes and conflicts should be fulfilled from the point of view of approaching them as a real structured process, which finds its formalized configuration in the prescriptions of legislative acts and, first of all, on levels of laws of Ukraine. In 2001, the Committee of Ministers of the Council of Europe adopted Recommendations Rec (2001), which is a source of «soft law», which, together with other recommendations, should be developed in the aspect of introducing alternative dispute resolution and establishing appropriate methods and procedures as a whole system.