Володимир Вихрущ: літературний портрет

Abstract

У статті досліджена періодизація розвитку поетичної творчості В.П. Вихруща. З’ясована тематична спрямованість віршів, перехід від прославляння хліборобської праці, рідної землі, вдячності батькам до національної ідентичності, патріотизму, державності, християнських традицій. Виокремлено тенденції обґрунтування сутності літературних портретів. Аналізується оцінка поетичної та пісенної спадщини поета такими відомими митцями як Микола Нагнибіда, Роман Лубківський, Микола Гнатюк. Розглядається тематична спрямованість рубаїв у контексті дидактичних аспектів, прагматизму, кодексу честі й гідності людини, родинних цінностей, дотримання морально-етичних норм, поєднання етнонаціональних традицій та сучасності. Для поцінування особливостей творчості поета використано хронологічний метод, який дозволив вивчити динаміку процесу, зміни в жанрових уподобаннях, пріоритетні завдання у процесі особистісного розвитку. Зауважено особливості підготовчого періоду, коли автор писав для себе, а також першого етапу (публікації в газетах) в умовах жорстокої цензури тоталітарного режиму. Досліджуються три рівнозначні аспекти найважливіші при оцінці поетичного твору: мовленнєва культура, концентрація оригінальної думки, емоційно-почуттєвий рівень. Особлива увага звертається на завершальний етап творчості В.П. Вихруща, який розпочався в 1988 р. коли Львівське видавництво «Каменяр» опублікувало чергову книгу поета «Полум’я калини». Розглянуто тексти віршів, які стали популярними піснями. У статті досліджена періодизація розвитку поетичної творчості В.П. Вихруща. З’ясована тематична спрямованість віршів, перехід від прославляння хліборобської праці, рідної землі, вдячності батькам до національної ідентичності, патріотизму, державності, християнських традицій. Виокремлено тенденції обґрунтування сутності літературних портретів. Аналізується оцінка поетичної та пісенної спадщини поета такими відомими митцями як Микола Нагнибіда, Роман Лубківський, Микола Гнатюк. Розглядається тематична спрямованість рубаїв у контексті дидактичних аспектів, прагматизму, кодексу честі й гідності людини, родинних цінностей, дотримання морально-етичних норм, поєднання етнонаціональних традицій та сучасності. Для поцінування особливостей творчості поета використано хронологічний метод, який дозволив вивчити динаміку процесу, зміни в жанрових уподобаннях, пріоритетні завдання у процесі особистісного розвитку. Зауважено особливості підготовчого періоду, коли автор писав для себе, а також першого етапу (публікації в газетах) в умовах жорстокої цензури тоталітарного режиму. Досліджуються три рівнозначні аспекти найважливіші при оцінці поетичного твору: мовленнєва культура, концентрація оригінальної думки, емоційно-почуттєвий рівень. Особлива увага звертається на завершальний етап творчості В.П. Вихруща, який розпочався в 1988 р. коли Львівське видавництво «Каменяр» опублікувало чергову книгу поета «Полум’я калини». Розглянуто тексти віршів, які стали популярними піснями. В умовах незалежної держави відбулися значні зміни в творчому процесі, які ще будуть вивчатися на монографічному рівні соціологами, філософами, літературними критиками, психологами. У статті аналізується своєрідний злет творчості, який вплинув на тематику і зміст творів, кристалізував системні зміни на рівні суспільства і окремих особистостей. Підкреслюється той факт, що для того щоб взяти участь, зокрема і в літературному процесі, необхідний значний рівень професіоналізму, глибинне відчуття культури народу, відповідність вимогам часу. На жаль, для Володимира Вихруща час розквіту поетичного таланту співпадав з наближенням завершення життєвого шляху. Своєрідною домінантою цього періоду стала тема державності та релігії. Це поєднання не є випадковим. Можна зробити висновок, що це рівень архетипу поетичної душі. З роками, з досвідом автор наблизився до глибинного розуміння нації та значимості віри. Перший аспект розкривається в численних творах, присвячених учасникам визвольних змагань. У численних поетичних творах здебільшого висвітлюються питання філософії життя, часу, управління, смерті, родини, особистості. Проблеми розуму і мудрості, життя та смерті, страху, часу, мови, відповідальності, праці, служіння, честі, духовності, творчості описані на високому рівні поетичної майстерності. У статті виокремлено питання прогностичної оцінки в поетичній спадщині Володимира Вихруща.

This article examines the periodization of the development of V. Vykhrushch’s poetic creativity. The thematic direction of the poems has been clarified, moving from the glorification of agricultural labor, native land, gratitude to parents, to national identity, patriotism, statehood, and Christian traditions. Trends in justifying the essence of literary portraits are highlighted. The evaluation of the poet’s poetic and song heritage by such prominent artists as Mykola Nahnybida, Roman Lubkivsky, and Mykola Hnatyuk is analyzed. The thematic direction of rubaiyat is analyzed in the context of didactic aspects, pragmatism, the code of honor and dignity of the individual, family values, adherence to moral and ethical norms, and the combination of ethno-national traditions and modernity. The chronological method is used to appreciate the features of the poet’s creativity, allowing the study of the dynamics of the process, changes in genre preferences, and priority tasks in personal development. The peculiarities of the preparatory period, when the author wrote for himself, as well as the first stage (publications in newspapers) in the conditions of harsh censorship of the totalitarian regime, are noted. Three equivalent aspects are examined, the most important in assessing poetic works: speech culture, concentration of original thought, and emotional-sensory level. Special attention is paid to the final stage of V. Vykhrushch’s creativity, which began in 1988 when the Lviv publishing house «Kamenyar» issued the poet’s next book «Flame of the Guelder Rose». The texts of the poems that have become popular songs are considered. In the context of an independent state, significant changes have occurred in the creative process, which will be further studied at the monographic level by sociologists, philosophers, literary critics, and psychologists. The article analyzes a unique surge in creativity that influenced the themes and content of works, crystallized systemic changes at the societal and individual levels. It emphasizes the fact that significant professionalism, a deep sense of the nation’s culture, and compliance with the demands of the time are necessary to participate, especially in the literary process. Unfortunately, for Volodymyr Vykhrushch the flourishing period of poetic talent coincided with the approaching end of his life. The dominant theme of this period became the theme of statehood and religion. This combination is not accidental. It can be concluded that this is the level of the archetype of the poetic soul. Over the years, with experience, the author approached a profound understanding of the nation and the significance of faith. The first aspect is revealed in numerous works dedicated to participants in liberation struggles. In numerous poetic works, mostly questions of the philosophy of life, time, governance, death, family, and personality are illuminated. Problems of reason and wisdom, life and death, fear, time, language, responsibility, work, service, honor, spirituality, and creativity are described at a high level of poetic mastery. The article highlights issues of prognostic assessment in the poetic legacy of Volodymyr Vykhrushсh.