Захист фундаментальних конституційних принципів у Французькій Республіці

Abstract

Розуміння конституційних принципів, на яких заснована будь-яка сучасна держава, є одним із сучасних трендів у юриспруденції. Конституційні принципи характеризуються високим рівнем стабільності, а їх захист забезпечується самим конституційним текстом. У Французькій Республіці, окрім принципів Конституції, існує поняття фундаментальних принципів, визнаних законами Республіки (PFRLR). Іншими словами, певний принцип може бути визнаний рішенням Конституційної ради Франції саме “фундаментальним принципом, визнаним законами Республіки”. Проте є умова – вони можуть стосуватись лише основних прав і свобод, національного суверенітету або організації органів державної влади. Поняття фундаментальних принципів, визнаних законами Республіки (PFRLR), – це особ лива формула з Преамбули Конституції 1946 р., яка з самого початку не використовувалась у позитивному праві. Преамбула фактично підтверджує, що після прав і свобод людини і громадянина, закріплених у Декларації прав 1789 р., існують фундаментальні принципи, визнані законами Республіки. У 1971 р. Конституційна рада вперше надає цим принципам зовсім іншого масштабу. Конституційна рада фактично зарезервувала за собою право контролювати відповідність закону не лише Конституції, а й основним правам і свободам, які містяться у Декларації 1789 р. та Преамбулі Конституції 1946 р. Принципи, визнані законами Республіки (PFRLR), попередньо хоча й створені законодавцем, але конституційної сили надає їм орган конституційної юрисдикції – Конституційна рада. Остання, по суті, розгортає зміст цих принципів у своїх рішеннях. Аналіз таких рішень, у яких Конституційна рада “називає”, доповнює, чи взагалі заперечує (“відміняє”) певний принцип, визнаний законами Республіки, і є метою цієї статті.