Щодо права адвоката на отримання від клієнта конфіденційної інформації та її захист в умовах глобалізації

Abstract

У даній статті розкриваються теоретико-прикладні питання щодо визначення сутності конфіденційної інформації саме через призму права адвоката на її отримання. Також звертається увага на проблемні питання, що виникають в аспекті забезпечення належного захисту конфіденційної інформації (персональних даних, комерційної таємниці) в процесі здійснення адвокатської діяльності. В рамках даного дослідження аналізується правова природа договору про нерозголошення комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації. Аргументується позиція, за якою хоча такий договір і є важливим інструментом щодо охорони комерційної таємниці та/або конфіденційної інформації, але потреба в його укладенні саме між адвокатом і його клієнтом є відсутньою, враховуючи режим адвокатської таємниці, який поширюється фактично на всю отриману від клієнта інформацію, в тому числі й щодо його персональних даних. Розкривається також сутність послуги щодо адвокатського зберігання документів. Робиться висновок про те, що в багатьох випадках, клієнти адвоката надають переваги саме захисту конфіденційної інформації внаслідок поширення на неї режиму адвокатської таємниці (враховуючи її підвищений захист насамперед внаслідок дії гарантій адвокатської діяльності), використовуючи послуги адвокатів (адвокатських об’єднань) щодо адвокатського зберігання документів, в тому числі й в електронній формі.Для досягнення поставленої мети, авторами були застосовані насамперед характерні для правової науки методи дослідження. Дослідження проводилося із застосуванням, зокрема, діалектичного методу пізнання правової дійсності, який надав можливість проаналізувати сутність права адвоката на отримання конфіденційної інформації стосовно його клієнта, тоді як використання системно-структурного методу надало можливість визначити загальну структуру роботи, що сприяло належному розкриттю поставлених перед нами завдань.

In this article, the theoretical and practical questions regarding the determination of the essence of confidential information are revealed precisely through the prism of the lawyer’s right to receive it. Attention is also drawn to problematic issues that arise in the aspect of ensuring proper protection of confidential information (personal data, commercial secrets) in the process of practicing law.Within the framework of this research, the legal nature of the contract on non-disclosure of commercial secrets and/or confidential information is analyzed. The position is argued that although such an agreement is an important tool for the protection of commercial secrets and/or confidential information, there is no need to conclude it specifically between a lawyer and his client, taking into account the regime of lawyer secrecy, which applies to virtually all information received from the client, including regarding his personal data.The essence of the service regarding attorney storage of documents is also disclosed. It is concluded that in many cases, the lawyer’s clients prefer the protection of confidential information as a result of the extension of the regime of attorney’s secrecy to it (taking into account its increased protection, primarily due to the operation of guarantees of attorney’s activity), using the services of attorneys (law associations) regarding attorney’s custody documents, including in electronic form.In order to achieve the goal, the authors used research methods that are primarily characteristic of legal science. The research was carried out using, in particular, the dialectical method of learning legal reality, which made it possible to analyze the essence of the lawyer’s right to receive confidential information about his client, while the use of the system-structural method made it possible to determine the general structure of the work, which contributed to the proper disclosure of the tasks set before us.