Нюрнбергський Трибунал: проблеми легітимності

Abstract

У статті розкривається концепція та принципи Нюрнберзького трибуналу, створеного після Другої світової війни, а також про три види злочинів,встановлені Хартією. Автор зазначає, що такі злочини за загальним міжнародним правом ґрунтуються на визнанні необхідності кримінально-правового захисту фундаментальних загальнолюдських цінностей незалежно від того, чи відображеносклад відповідних злочинів у законодавстві держави, на території якої вони вчинені. Це положення відображено в Статуті Нюрнберзького трибуналу, який розглядає злочини, що підпадають підйого юрисдикцію, «незалежно від того, чи становили ці дії порушення внутрішніх прав країни, девони були вчинені, чи ні» (пункт «с» статті 6).Також приділено увагу юрисдикції Трибуналу. Таким чином, юрисдикція трибуналу була поширена на дії, які мали місце в минулому, і це вимагалоконцептуального узгодження з принципом «nullumcrimen, nulla poenasine praevialege poenali». У статті також розглядається питання індивідуальної міжнародної кримінальної відповідальностіяк одного із засобів, за допомогою якого міжнародне право намагається протидіяти грубим порушенням прав людини. Нагадаємо, що 8 серпня1945 року між урядами Союзу Радянських Соціалістичних Республік, Сполучених Штатів Америки, Сполученого Королівства Великої Британіїта Північної Ірландії та Тимчасовим урядом Французької Республіки в Лондоні було підписано Угоду. про переслідування та покарання головнихвійськових злочинців європейських країн Осі, доякого був доданий Статут Міжнародного військового трибуналу. Зазначається, що посилання на зворотну силукримінального права стали однією з причин доктринального неприйняття Нюрнберзького прецеденту. Питання про те, чи було прийняття Лондонської угоди та Статуту Міжнародного військовоготрибуналу актом правотворчості, тобто чи містиливони нові правові норми, які були застосовані доподій, що відбулися до їх прийняття, мають ще незнайшли чіткого рішення.

The article refers to the the concept andprinciples of Nuremberg Tribunal established afterthe World War II, as well to the three types of crimesestablished by the Charter. The author states thatsuch crimes under general international law arebased on the recognition of the need for criminal lawprotection of fundamental universal human values,regardless of whether the composition is reflectedrelevant crimes in the laws of the state in whoseterritory they were committed. This provision isreflected in the Charter of the Nuremberg tribunaldealing with crimes subject to its jurisdiction“whether or not these acts constituted a breach ofinternal the rights of the country where they werecommitted, or not” (paragraph “c” of article 6).The attention is also paid to the jurisdiction ofthe Tribunal. This, jurisdiction of the tribunal wasextended to actions that took place in the past, andthis required conceptual alignment with the maxim«nullum crimen, nulla poena sine praevia legepoenali».The article also deals with the issue of individualinternational criminal responsibility, as one of themeans by which international law seeks to countergross violations of human rights. It is reminded that,as of August 8, 1945 between the governments ofthe Union of Soviet Socialist Republics, The UnitedStates of America, the United Kingdom of GreatBritain and Northern Ireland and the ProvisionalGovernment of the French Republic in London signedthe Agreement on the Prosecution and Punishmentof the Chief War Criminals of the European Axiscountries, to which the Charter of the InternationalMilitary Tribunal was annexed.It is stated that references to the retroactiveapplication of criminal law have become one ofthe reasons for the doctrinal rejection of theNuremberg precedent. Question about whether theadoption of the London Agreement and the Charterof the International Military Tribunal was an act oflawmaking, that is, whether they contained they arenew legal rules that have been applied to the eventsthat took place before they were adopted, have notyet found a clear solution.