Semantics of english adjective UNHAPPYIN language and speech

Abstract

The article clarifies both semantic characteristics and semantic specificity of the adjective “unhappy” in contemporary English language and speech. Much attention is paid to theoretical aspect of close relationship between language and culture study, which gives possibilities to deeper research and reveal the mentality, traditions, ways of life and everyday activities of the language bearers. The study focuses on interdependence between language means of expressing the quality of being unhappy and their usage in speech. The importance of semantic analysis of the lexis in question, which occupies a significant place in the vocabulary of contemporary English, is highlighted. The very complex approach to the language phenomenon study and its culturological description made it possible not only to characterize lexical semantic properties of the group of adjectives meaning “unhappy” and its synonyms, but also to depict their system and structural organization, as well as usage peculiarities in everyday speech of the British. Reference to the context and its specificity in the process of semantic analysis of adjectives have been summarized, giving possibility for treating the word group under study as a fragment of the lexical system of contemporary English, which possesses pure linguistic as well as national specific properties. The use of adjectives in the speech of the British reveals their socially significant role in the society, where the notions of good and evil, happiness and unhappiness, love and hate acquire various shades of meaning, and rather often may lead to both motivated and unmotivated consequences of different types. Contextual usage of the language units in question describes their semantic variety, capability of combining with other words, establishing separate groups of lexis in their close relationship, entering other lexical semantic groups on the basis of connections of various types within the open system of a definite structure represented as a vocabulary of contemporary English.

У статті з’ясовано семантичні характеристики й особливості семантики прикметника нещас- ливий/нещаслива у сучасних англійській мові та мовленні. Значна увага відводиться теоретичному аспекту дослідження тісного взаємозв’язку між мовою та культурою, завдяки чому з’являється можливість глибшого вивчення й розкриття менталітету, традицій, способу життя й повсякденної діяльності мовних носіїв. Виділено взаємозалежність мовних засобів вираження поняття «нещасли- вий/нещаслива» та їхнього мовленнєвого прояву. Розглянуто важливість застосування семантичного аналізу досліджуваної лексики, яка посідає чільне місце у системі вокабуляра сучасної англійської мови. Саме комплексний підхід до вивчення мовних явищ та їхнього культурологічного відображення дозволив не лише охарактеризувати лексико-семантичні властивості групи прикметника на позна- чення поняття «нещасливий/нещаслива» та його синонімів, але й описати їхню системно-структурну організацію та особливості застосування у повсякденному мовленні англійців. Узагальнено необхід- ність звернення до контексту та його специфіки в процесі аналізу семантики прикметників, що дало можливість тлумачити досліджувану групу слів як фрагмент лексичної системи сучасної англійської мови, якому притаманні власне мовні та національно-специфічні властивості. Вживання прикметни ків у мовленні англійців розкриває і їхню соціально вагому роль у суспільстві, де поняття добра і зла, щастя і нещастя, кохання й ненависті набувають різноманітних відтінків значень і часто можуть призводити до різного роду вмотивованих та невмотивованих наслідків. Контекстуальне використання досліджуваних мовних одиниць розкриває їхню різноманітну семантику, здатність уживатися з іншими словами, утворювати окремі групи лексики в їхньому тісному взаємозв’язку, поєднуватися різними типами відношень з іншими лексико-семантичними групами в межах відкритої системи з чіткою структурою, якою постає вокабуляр сучасної англійської мови.