Правові обмеження у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення

Abstract

Вказується, належне функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення, запровадженого з 01.07.2021 року, можливе за наявності чіткого, детального і повного механізму правової регламентації відповідних суспільних відносин. Цей механізм має бути зрозумілим як власникам земельних ділянок сільськогосподарського призначення, та і набувачам. Проте окремі законодавчі положення неоднозначно сприймаються і розуміються у суспільстві і за відсутності накопиченої практики застосування законодавства про ринок земель залишають відкритими низку питань. Це стосується, зокрема, встановлених законодавцем обмежень щодо кола учасників ринкового обігу сільськогосподарських земель, правової форми відчуження земельних ділянок, площі земельних ділянок, які набуваються суб’єктами переважного права та іншими учасниками ринку, і т.п. Здійснено системний аналіз законодавчих положень, які стосуються правових обмежень у сфері обігу земель сільськогосподарського призначення, виявлені правові проблеми щодо обмеження кола потенційних набувачів земельних ділянок (фізичних та юридичних осіб). Окремо аналізується ситуація, пов’язана з реалізацією орендарями переважного права купівлі орендованих земельних ділянок юридичними особами створеними іноземцями. Вказано на доцільність забезпечити на законодавчому рівні функціонування ринку земель сільськогосподарського призначення, яке б гарантувало фізичним та юридичним особам – суб’єктам вітчизняного агробізнесу справедливу та прозору конкуренцію за доступ до землі, що використовується як основний засіб виробництва.

It is indicated that the proper functioning of the agricultural land market, introduced from 01.07.2021, is possible if there is a clear, detailed and complete mechanism of legal regulation of the relevant social relations. This mechanism should be clear to both the owners of agricultural land plots and the purchasers. However, certain legislative provisions are ambiguously perceived and understood in society, and in the absence of accumulated practice of applying legislation on the land market, a number of questions remain open. This applies, in particular, to the limitations established by the legislator regarding the circle of participants in the market circulation of agricultural land, the legal form of the alienation of land plots, the area of land plots acquired by subjects of preferential right and other market participants, etc.The article provides a systematic analysis of the legislative provisions relating to legal restrictions in the sphere of agricultural land turnover, and identifies legal issues related to limitation of the circle of potential acquirers of land plots (individuals and legal entities), restrictions on the total area of land plots which may be acquired by individuals and legal entities, and restrictions on the legal form of alienation of agricultural land plots in the context of the land market. The author also analyzes the situation related to the exercise by lessees of the preemptive right to purchase leased land plots by legal entities established by foreigners. The authors substantiate the ways of solving these problems. They argue that the legislatively enshrined restrictions on the right of ownership of agricultural land are due to the need to ensure the public interest, since land, being the main national wealth, is under special protection of the state. At the same time, the authors believe that the legislator should not only create conditions for preventing and preventing legislation regulating relations on the agricultural land market, but also ensure transparent and fair competition of all participants in the agricultural land market.