ТИПОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНИХ ТОВАРИСТВ ЗАКАРПАТТЯ

Abstract

У статті зроблена типологічна характеристика національно-культурних товариств Закарпатської області. Автори спираються на офіційні дані Центру культур національних меншин Закарпаття та анкети-досьє громадських організацій, розміщені на сайті сервісу перевірки контрагентів «YouControl». Констатовано, що перелік 93-х національно-культурних товариств Закарпатської області, які подає Центр культур національних меншин Закарпаття, є неповним. До нього, зокрема, не включені ряд національно-культурних товариств ромів, русинів і росіян краю. Прослідковано еволюцію легалізації громадських організацій етнічних меншин краю з 1990-х років до сьогодення. Виявлено, що за цей період власні групові інтереси у форматі національно-культурних товариств представляли 15 етнічних громад Закарпаття. Автори статті виділили вісім критеріїв типологізації громадських організацій етнічних меншин: 1) рівень політизації національно-культурних товариств; 2) гендерний аспект; 3) віковий ценз; 4) професійна спрямованість; 5) благодійна діяльність; 6) угорськомовності; 7) непотизму; 8) дубльованого етнічного лідерства. За критерієм політизації виокремлено два угорські національно-культурні товариства (Товариство угорської культури Закарпаття та Демократична спілка угорців України). Загалом у громадському секторі етнічних громад краю наявне чоловіче домінування. У 26-ти випадках (27,95%) із 93-х керівниками національно-культурних товариств є жінки. В 10-ти випадках (10,75%) етнічні громадські організації презентують інтереси учнівської та студентської молоді. У 18-ти випадках (19,35%) представлені професійні національно-культурні товариства. У 11-ти випадках (11,83%) громадські організації етнічних меншин виступають як благодійні фонди. Дві неугорські організації (ромів та євреїв) позиціонують себе угорськомовними. На окремих прикладах виявлено поширення непотичних (родинних) зв’язків у середовищі ромських національно-культурних товариств. Проілюстровано, що окремі ромські (Вільгельм Пап, Аладар Пап-старший), угорські (Василь Брензович, Ласлов Зубанич, Ілдико Орос, Юрій Дупко, Борис Вашкеба) та русинські (Микола Бобинець) етнічні лідери одночасно є очільнками двох національно-культурних товариств. Це дало підстави зробити припущення про роль етнобізнесу в їх громадській активності.

The typological characterization of national cultural associations in Transcarpathian region is made in the article. The authors use on official data of the Center for Cultures of National Minorities in Zakarpattia and questionnaires-dossiers of non-govermental organisations posted on the website of counterparty verification service «YouControl». It was established that the list of 93 national cultural associations of the Transcarpathian region submitted by the Center for Cultures of National Minorities in Zakarpattia is incomplete. In particular, it does not include a number of national cultural associations of Roma, Ruthenians and Russians of the region. The evolution of the legalization of non-governmental organisations of region’s ethnic minorities from the 1990s to the present was traced. It was revealed that during this period, 15 ethnic communities in Zakarpattia represented their own group interests in the format of national cultural associations. The authors of the article identified eight criteria for the typology of non-governmental organizations of ethnic minorities: 1) the level of politicization of national cultural associations; 2) gender aspect; 3) age qualification; 4) professional focus; 5) charitable activities; 6) Hungarian-speaking; 7) nepotism; 8) duplicated ethnic leadership. According to the criterion of politicization, two Hungarian national cultural associations (the Hungarian Cultural Federation in Transcarpathia (KMKSZ) and the Democratic Union of Hungarians of Ukraine) were singled out. In general, the public an culural sector of the region’s ethnic communities is dominated by men. In 26 cases (27.95%) out of 93 heads of national cultural associations are women. In 10 cases (10.75%), ethnic non-governmental organizations the interests of pupils and student youth is presented. In 18 cases (19.35%), professional national cultural associations are represented. In 11 cases (11.83%), non-governmental organizations of ethnic minorities act as charitable foundations. Two non-Hungarian organizations (Roma and Jews) as Hungarian-speaking are positioned. The spread of nepotic (family) ties among Roma national cultural associations on individual examples was revealed. It is illustrated that individual Roma (Vilhelm Pap, Aladar Pap-senior), Hungarian (Vasyl Brenzovych, Laslo Zubanych, Ildiko Oros, Yurii Dupko, Borys Vashkeba) and Ruthenian (Mykola Bobynets) ethnic leaders are simultaneously the heads of two national cultural associations. This gave reason to make assumptions about the role of ethno-business in their public activities.