Функційні вияви авторизації в українських ЗМК

Abstract

У статті проаналізовано семантико-функціональні типи авторизованих конструкцій, здійснено їхній комплексний аналіз. Розмежовано семантику авторизації і персуазивності. Персуазивність витлумачено як вплив автора усного чи письмового повідомлення на його адресата з метою переконання чи заклику до вчинення дії, де мовець свідомо вербалізує висловлення, щоб змінити певну поведінку реципієнта чи вплинути на його погляди. Персуазивність не слід ототожнювати з поняттям сугестивності, що є прихованим словесним впливом, але, на відміну від персуазивності, приймається на віру, без критичної оцінки і відсутності контролю з боку свідомості адресата під час отримання та обробки інформації. Виокремлено синтаксичні одиниці та лексичних елементів, яким притаманна функція авторизації. До них зараховано власне-лексичні елементи, лексико-синтаксичні засоби і синтаксичні одиниці. Запропоновано градацію за рівнем зв’язку висловлення із суб’єктом мовної діяльності: об’єктивований спосіб подання інформації (нульовий показник авторизації), умовно авторизовані висловлення (зв’язок із суб’єктом не експліковано, але вбудовано в семантику предиката (предикатного слова), авторизований спосіб подання інформації (експліцитний показник авторизації). Отримані результати дозволяють поглибити теоретичний і практичний аспекти проблеми авторизації як мовної категорії, системного характеру і способів її вираження в українській мові. Розгляд авторизованих конструкцій у річищі теорії синтаксичної ізофункційності відкриває нові перспективи для вивчення категорії авторизації та близьких до неї понять. Практичне значення статті пов’язане з можливістю використання матеріалів і результатів дослідження в практиці викладання в закладах вищої освіти таких дисциплін, як граматика української мови, стилістика української мови, та спецкурсів, присвячених сучасним граматичним та синтаксичним науковим концепціям. Спостереження над структурою та функціонуванням авторизованих конструкцій інференційної семантики сприятимуть глибшому розумінню природи відношень зумовленості в українській мові. Отримані результати можуть бути враховані в подальших напрацюваннях у цій галузі.

The article analyzes the semantic and functional types of authorized constructions, their comprehensive analysis is carried out. The semantics of authorization and persuasiveness are distinguished. Persuasiveness is interpreted as the author’s impact of a verbal or written message on his addressee for the purpose of persuasion or call to action, where the speaker verbalizes the statement consciously in order to change a certain behavior of the recipient or influence his views. Persuasiveness should not be equated with the concept of suggestiveness, which is a hidden verbal influence, but, unlike persuasiveness, is taken on faith, without critical evaluation and lack of control by the addressee’s consciousness at the time of receiving and processing information. It is determined the syntactic units and lexical elements with the authorization function which include proper lexical elements, lexical-syntactic means and syntactic units. A gradation according to the level of connection between the utterance and the subject of linguistic activity is offered. This is an objectified way of presenting information (zero authorization indicator), conditionally authorized utterances (the connection with the subject is not explained, but is implied in the semantics of the predicate), an authorized way of presenting information (an explicit indicator of authorization). The obtained results make it possible to deepen the theoretical and practical aspects of the problem of authorization as a language category, its systemic nature and ways of its expression in the Ukrainian language. Consideration of authorized constructions in the context of the theory of syntactic isofunctionality opens up new perspectives for studying the category of authorization and concepts close to it. The practical significance of the article is related to the possibility of using the materials and research results in the practice of teaching such disciplines as Ukrainian grammar, stylistics, special courses devoted to modern grammatical and syntactic scientific concepts in higher education institutions.Observations on the structure and functioning of authorized constructions with inferential semantics will contribute to a deeper understanding of the nature of conditional relations in the Ukrainian language. The obtained results can be taken into account in further developments in this field.