Сервіс-орієнтовані компетентності в українських програмах підготовки перекладачів та локалізаторів

Abstract

У статті розглянуто місце сервіс-орієнтованих компетентностей в українських програмах підготовки перекладачів та локалізаторів, а також окреслено бачення сучасного процесу виробництва лінгвістичного продукту розробниками освітніх програм. Задачами дослідження є порівняння освітньо-професійних програм (ОПП) і окремих освітніх компонентів у аспекті забезпечення програмних результатів навчання, пов’язаних із наданням перекладацьких послуг. Матеріалом дослідження стали 37 магістерських освітньо-професійних програм із підготовки перекладачів 12 українських закладів вищої освіти, датованих 2021–2023 роками. Результати показують, що більшість програм не забезпечують можливості набуття сервіс-орієнтованих компетентностей, оскільки розробники близько 70% програм не відносять практичні курси з перекладу до таких, що можуть забезпечити можливість набуття навичок розв’язання складних задач і проблем у перекладацькій галузі. Висновки дослідження вказують на те, що українські магістерські програми з перекладу здебільшого не враховують комплексність і клієнтоорієнтованість послуг перекладу та локалізації. Магістерські програми спрямовані на філологічні дослідження, що підтверджується високим відсотком теоретичних курсів із літературознавства, мовознавства та основ наукових досліджень, які, на думку розробників, переважно і забезпечують спроможність випускників до вирішення складних комплексних проблем і задач на ринку лінгвістичних послуг. Лише незначна частина програм (10%) розглядають перекладацький менеджмент відповідно до його ролі в індустрії лінгвістичних послуг, що відображає віддаленість української академічної спільноти від реального світу лінгвістичних послуг. Це призводить до неврахування ринкових потреб та загально-європейських тенденцій у підготовці перекладачів, знижуючи шанси випускників на працевлаштування та успішну інтеграцію в індустрію лінгвістичних послуг на національному і міжнародному рівнях.

The study aims to establish the place of service-oriented competences in Ukrainian programs for training translators and localizers, and indirectly outline the developers’ vision of the modern linguistic product production process. The research objectives include comparing educational programs in terms of ensuring learning outcomes related to translation services, identifying courses, and summarizing knowledge areas where service-oriented competencies and project management experience are expected to be acquired. The material for the study comprises 37 educational-professional programs from 12 Ukrainian higher education institutions, dated from 2021 to 2023. The analyzed data reveals that the majority of programs do not adequately integrate service-oriented competencies. Specifically, about 70% of programs lack practical courses or specialized courses necessary for acquiring skills such as client interaction, project cost estimation, and project management. Consequently, graduates are often unprepared for real-world tasks like assessing technology efficiency, risk management, and teamwork in diverse and temporary settings. A significant portion of the educational programs focuses on philological research, with only about a third of the curriculum dedicated to practical translation components. Some programs offer hybrid courses that mix language studies with translation, but these are often the only translation-related components, indicating a potential gap in comprehensive training. The conclusion highlights a disconnect between the academic training provided and the actual needs of the linguistic services market. The lack of emphasis on service-oriented competences and market needs significantly reduces graduates’ employment prospects and their ability to integrate successfully into the linguistic services industry, both nationally and internationally.