Будь ласка, використовуйте цей ідентифікатор, щоб цитувати або посилатися на цей матеріал:
https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/65214
Назва: | Інновації в концептуальному художньому перекладі: використання мовних інструментів та комп’ютерних технологій |
Інші назви: | Innovations in conceptual literary translation: use of language tools and computer technologies |
Автори: | Григошкіна, Я. В. Яненко, І. В. |
Ключові слова: | застосування машинного перекладу, аналіз семантичної точності, технології обробки природної мови, інтеграція лінгвістичних баз даних, application of machine translation, semantic accuracy analysis, natural language processing technologies, integration of linguistic databases |
Дата публікації: | 2024 |
Видавництво: | Видавничий дім «Гельветика» |
Бібліографічний опис: | Григошкіна, Я. В. Інновації в концептуальному художньому перекладі: використання мовних інструментів та комп’ютерних технологій / Я. В. Григошкіна, І. В. Яненко // Закарпатські філологічні студії / редкол.: І. М. Зимомря (голов. ред.), М. М. Палінчак, Ю. М. Бідзіля та ін. – Ужгород : Видавничий дім "Гельветика", – 2024. – Т. 1, вип. 34. – С. 168–173. – Бібліогр.: с. 172–173 (22 назви); рез. укр., англ. URL http://zfs-journal.uzhnu.uz.ua/archive/34/part_1/31.pdf |
Серія/номер: | Закарпатські філологічні студії; |
Короткий огляд (реферат): | Художній концептуальний переклад та інноваційні технології сьогодні посідають центральне місце в обговореннях із перекладознавства. Хоча література зацікавила дослідників ще до того, як переклад став самостійною
дисципліною, дискусії щодо нових технологій розпочалися набагато пізніше. Зазвичай вони пов’язані з досягненнями в комп’ютерному та машинному перекладі. Незважаючи на те, що ці питання швидко стали основною та незамінною темою багатьох наукових заходів, очевидно, що ці дві сфери досліджень залишаються поки що окремими.
Метою цієї праці є аналіз інноваційних технологій у контексті використання мовних інструментів та комп’ютерних технологій у концептуальному художньому перекладі. Завдяки опрацюванню наукових джерел виявлено, що
нейронний машинний переклад і його адаптація до специфічних доменів за допомогою спеціалізованих корпусів
дозволили цій технології значно ширше, ніж раніше, інтегруватися у професію та навчання перекладачів. Попри
те, що нейронна парадигма (і deep learning загалом) змогла проникнути у сфери, де креативність відіграє важливу
роль, її більше характеризує не феноменальне зростання продуктивності, а масове використання громадськістю та
викликані цим дискусії. У багатьох наукових джерелах часто наводяться приклади машинного перекладу художніх
творів для підтвердження або спростування певного погляду. Для оцінки релевантності інноваційних технологій
і подолання полеміки між противниками та прихильниками машинного перекладу необхідно здійснити випробування інструментів, щоб показати конкретний приклад того, що може створити система, спеціально натренована
для концептуального перекладу художніх творів. У висновках підсумовано, що незважаючи на обнадійливі результати, необхідним є інший підхід до машинного перекладу, більш схожий на комп’ютеризовану допомогу людському
перекладачеві, ніж на чисту постредакцію. Artistic conceptual translation and innovative technologies currently occupy a pivotal place in translation studies discussions. Although literature has been of interest to researchers long before translation became an independent discipline, discussions about new technologies began much later. Debates are usually associated with achievements in computer and machine translation. Despite the fact that these issues quickly become a central and indispensable topic of many scientific events, it is obvious that these two areas of research remain separate for now. The aim of the paper is to analyse innovative technologies in the context of using language tools and computer technologies in conceptual literary translation. The literary analysis method is used to process relevant scientific sources. The results of the study have showed that neural machine translation and its adaptation to specific domains using specialised corpora have allowed this technology to integrate into the profession and training of translators to a much greater extent than before. Although the neural paradigm (and deep learning in general) has penetrated areas where creativity plays a crucial role, it is no longer characterised by phenomenal productivity growth, but rather by widespread public use and the discussions it sparks. Many scientific sources often cite examples of machine translation of literary works to confirm or refute a particular point of view. To assess the relevance of innovative technologies and overcome the controversy between opponents and supporters of machine translation, it is necessary to subject the tool to testing to demonstrate a specific example of what a system specially trained for conceptual translation of literary works can create. By analysing the literature to assess the assistance computer tools can provide to translators of artistic texts, this article offers an in-depth investigation of the topic. To conclude that despite the encouraging results, a different approach to machine translation is necessary, more akin to computerised human translation than to pure post-editing. |
Тип: | Text |
Тип публікації: | Стаття |
URI (Уніфікований ідентифікатор ресурсу): | https://dspace.uzhnu.edu.ua/jspui/handle/lib/65214 |
ISSN: | 2663-4899 |
Розташовується у зібраннях: | Закарпатські філологічні студії Випуск 34 Том 1 2024 |
Файли цього матеріалу:
Файл | Опис | Розмір | Формат | |
---|---|---|---|---|
ІННОВАЦІЇ В КОНЦЕПТУАЛЬНОМУ ХУДОЖНЬОМУ ПЕРЕКЛАДІ.pdf | 329.24 kB | Adobe PDF | Переглянути/Відкрити |
Усі матеріали в архіві електронних ресурсів захищені авторським правом, всі права збережені.