Номінації людини в українському молодіжному сленгу: структура, семантика, функції

Abstract

У статті обґрунтовано, що динамічні процеси у сучасному суспільстві помітно впливають на шляхи розвитку і формування сучасної лінгвістичної науки. Констатовано, що останні кілька десятиліть спостерігаємо пожвавлення в дослідженні розмовного мовлення - як його «літературної» частини, так і позалітературних явищ. Установлено, що активізація та розширення стилістичних функцій розмовної лексики, з-поміж якої провідна роль належить сленгу, експліцитно виявляє основні пріоритети сучасного мовного розвитку, зосібна словникового складу. Доведено, що ставлення до сленгу, емоційно-експресивної лексики усного розмовного мовлення серед науковців неоднозначне. Одні дослідники вбачають у ньому невичерпний словотвірний потенціал, інші, навпаки, заперечують, акцентуючи на негативній конотації сленгізмів. Закцентовано, що завданням лінгвіста не є вважати будь-який мовний феномен як негатив, а зрозуміти його витоки, проаналізувати, що саме стоїть за мовним знаком і з якою метою він використовується в мовленні. З’ясовано причини і чинники сучасного посилення ролі маргінальних елементів у мові, адже на основі функційно-стилістичного аналізу нелітературної лексики у різних мовностилістичних сферах маємо підстави говорити про лінгвокультурні орієнтації на відповідному етапі розвитку мови. Проаналізовано структурно-семантичні особливості сленгових найменувань людини; визначено функційні властивості цих номінацій у сучасному молодіжному сленгу. Висвітлено поняття сленгу та особливості цього соціолекту; окреслено корпус лексем на позначення людини в молодіжному середовищі; здійснено типологійну класифікацію аналізованих лексем; виявлено, які саме особливості людини є найбільш актуальними для її номінації у молодіжному сленгу; зазначено, які синонімійні ряди функціюють для називання людини; запропоновано методи дослідження аналізованих мовних одиниць. Засвідчено наслідки відмежування сленгізмів від інших страт позалітературної лексики. Аналізуючи назви-сленгізми на позначення людини, стверджено, що політичні обставини, економічні та соціальні перетворення порубіжжя ХХ–ХХІ сторіччя помітно позначилися і на словниковому складі мови. Підтверджено, що саме процеси демократизації мови, свободи слова, послаблення або повної відсутності цензури писемного мовлення спричинили своєрідний «вибух» стилістично зниженої лексики (розмовної, передусім жаргонної, сленгової, навіть обсценної) не тільки в усному мовленні, а й у медіа і навіть художній літературі.

The article provides the ground for the fact that dynamic processes in modern society significantly affect the ways of development and formation of modern linguistic science. It is stated that the last few decades have seen a revival in the study of conversational speech – both its «literary» part and extra-literary phenomena. It is established that activation and expansion of stylistic functions of spoken vocabulary, among which the leading role belongs to slang, explicitly reveals the main priorities of modern language development, namely its vocabulary. It is proved that the attitude to slang, emotional- expressive vocabulary of spoken speech among scientists is ambiguous. Some researchers see in it an inexhaustible word-forming potential, others, on the contrary, object, emphasizing the negative connotation of slangisms. It is emphasized that the task of a linguist is not to consider any linguistic phenomenon as a negative, but to understand its origins, to analyze what exactly is behind the linguistic sign and for what purpose it is used in speech. The reasons and factors for the modern increase of the role of marginal elements in language have been elucidated, as on the basis of functional and stylistic analyses of non-literary vocabulary in various linguistic and stylistic spheres we have substantial grounds for talking about linguistic and cultural orientation at the certain stage of language development. Structural and semantic features of slang names for a person have been analyzed; the functional properties of these nominations in modern youth slang have been determined. The concept of slang and features of this sociolect are highlighted; the circle of lexemes for the designation of a person in the youth environment is outlined; typological classification of analyzed lexemes is carried out; it is revealed, what features of people are the most relevant for their nomination in youth slang; it is indicated which synonymous series function to name a person; methods for researching the abovementioned language units are proposed. The consequences of distinguishing slangisms from other strata of non-literary vocabulary are attested. While analyzing the slang names for a person, it is stated that the political circumstances, economic and social transformations on the border of the twentieth and twenty-first centuries had a significant impact on the vocabulary of the language. It is confirmed that it was the processes of democratization of language, freedom of speech, weakening or complete absence of censorship of written speech that caused a kind of “explosion” of colloquial lexical units (colloquial, slang, even obscene) not only in oral speech, but also in the media and even fiction.